Цей віршик пишу я про ту дітвору,
Що в місті лишається в літню пору.
Добре, кому випадає нагода
За містом пожити, на лоні природи!
Гарно, наприклад, поїхати в гори,
Де чисте
Є в нашому Неаполі
провулок Паллонетто,
Він досі не оспіваний
ще ні одним поетом.
У ньому темно й сумно,
у ньому брудно й тісно,
Будинки все похмурі,
а люди все
Будь здорове,
Моє ластів’я,
Чорноголове
Манюнє хлоп’я!
У полі, на волі
Тобі б десь носиться,
Не в цьому тісному
Провулку, як в клітці…
Мене ти побачив —
...В Римі, на площі Джованні Мастаї,
Діти купаються у водограї.
Діти купаються, в бризках хлюпощуться,
В воду пірнають, в басейні полощуться.
Проходить тролейбус — вагон як не
...Люблю я в неділю по місту пройти
Так собі, просто, без цілі й мети
На площі Навона на хвильку спинюся,
На обеліск іще раз подивлюся
Та полюбуюся трохи прохожими,
Гляну, як
Бідна баба снігова
Ледве-ледве жива…
Як мороз перестав,
В неї ніс розтав,
А як сонце припекло,
В неї вухо потекло…
Ліву ногу десь заніс
Пес через дорогу,—
Бідна
В понеділок
я проснувся,
У вівторок
позіхнув,
У середу
потягнувся.
У четвер
ізнов заснув.
У п’ятницю
я дрімав,
У суботу
спочивав,
А в
...Тиха-тихісінька
Ця моя пісенька…
Хто ходить ніччю по вулицях висілка?
Може, то з казки донька царева
Бродить безсонна, бо шепчуть дерева?
Може, то ходять сон та
...Чіччо живе у підвальній кімнаті,
Є в ній тапчанчик, де хлопцеві спати,
Є ще й ослоник, де можна присісти,
Є ще і столик, як треба поїсти.
В тому ж підвалі низеньке
...Вчащають також і дорослі до школи,
У них і канікул немає ніколи.
В тій школі не знайдеш ні класу, ні парти,
А вчитись там — це тобі зовсім не жарти.
Там учні від досвітку аж
...А трапилась погана справа:
Такий собі школяр-роззява,
Писавши, дужку як відкрив,
Так і забув її закрити.
Від цього б кожен захворів,
Та й дужка почала хворіти, —
І квола
Світло червоне —
Проїзд заборонено!
Кур’єрський поїзд стоїть, нервується:
«Мені потрібна зелена вулиця,
Щоб я, мов вітер, все гнав і гнав…
Ану, негайно змініть
Якщо ти в місті не маєш кутка,
Марш на вокзал і, не бравши квитка,
Йди собі сміло до зали чекання, —
Зможеш ти там перебути до рання.
Всядься на лаві між двох клумаків,
Спи
Гей, кому треба, в вагон піднімайтесь!
Подано поїзд кур’єрський на Марс.
О восьмій годині, на час вечері,
Будем за графіком ми на Венері.
Далі зупинка у нас на Сатурні,
...Встань, мадьяр, на клич вітчизни!
Встань, часи настали грізні!
Вирішиться в смертнім полі
Жить нам вільно чи в неволі?
Клянемося перед богом
I людьми,
Що рабами більш не
Я міг би теж в добірні рими
Поодягать свої пісні,
Щоб зручно їм було з’являтись
В хороми й зали осяйні.
Але дарма — мої ідеї
Не легковажні юнаки, –
Їм, напахтившись, в
Я серцем і душею твій,
Мій рідний краю!
Лише тобі належу я,
Тебе кохаю!
Моя душа — величний храм.
Та коли треба,
Віддам і душу я свою
Заради тебе,
О тепла кров
...Напевно, хтось вночі повісивсь
I розв’язав лиху негоду.
Дме вітер, тарілки танцюють
На тій цирульні біля входу.
Де щастя в цей недобрий час?
Там, де немає з вами
Ковзкий сніжок. Зимова путь,
Кохану до вінця везуть,
До церкви милу повезли,
Од серця в мене відняли.
Коли б я снігом бути міг,-
Попід саньми б заметом ліг,
Щоб коні
Коли ти муж, – будь мужнім,
Знайди життєву путь,
А лялькою на шворках
В руках судьби не будь.
Пес недолугий — доля.
Лякає навісна
Лиш кволих — і тікає
Від сміливих
Сторінка 29 із 70
Чудовий! Коли поруч.....