Ян Бжехва

Скажу тобі кілька слів,
Що думаю про вовків:
Якби не були на картинці,
З’їли б тебе наодинці!

Чи не правда, чи не диво,
Розмальоване примхливо?
Чи це хтось осла узяв
І на сміх посмугував?

Танцювали голка й нитка,
Голка — добре, нитка — бридко.
Голка вільно походжає,
Нитці — вузлик заважає.

Голка — перша, нитка — ззаду:
— Танцювать я з вами рада!
Голка

Прот з Пилипом добрі друзі
У веселощах і в тузі.
Чи весілля, чи робота —
Вже Пилип гукає Прота.

Він не кине друга зроду
За найбільшу нагороду.
А як трапиться

— Є у нас новини в домі,
Може, вам вони відомі?
Вже моя сестра не в школі —
Стала жайвором у полі,
Примостилась на дубку
І кричить собі: «Ку-ку!»
— Ось признайся

Ходить ледар, байди б’є.
— В мене,— каже,— діло є!
Та й чому це я ледащо?
Придивіться, люди, краще!

Хто пролежав цілий ранок?
Хто опівдні з’їв сніданок?
Хто з вікна

Отака в тюленя втрата! —
Шубу міль побила клята.
Йде він з дому повен суму:
— Дай поскаржусь опосуму!

І питає тихо-любо:
— В тебе є торішня шуба?
Той говорить:
—

Йде їжак, біжить їжак,
Всіх поколе, та ще й як!

Налякався горобець:
— Що за дивний комірець?!
— Є голки на комірці,
Щоб лякались горобці!

Йде їжак, біжить

Дозвольте відрекомендувати:
Це зубр — отакий кошлатий.
Ну ж, зубре! Вклонися чемно,
Скажи:
— Мені дуже приємно!

Пазури в лева — левині.
Кепкує з усіх в пустині.
А ще до того як рикне —
То ворог одразу зникне.

Весна у квітні встала зрання:
— Ану, почнімо прибирання! —
Пішла вона в ліси й садки,
Заглянула в усі кутки.

Тут вітерець прибіг поспішно,
Здмухнув вже листячко

А хто з вас знає, діти,
Чи скоро буде літо?
Бурчить ведмідь в барлозі:
— Вже їде десь на возі! —

Їжак на те ведмедю:
— Ні, на велосипеді! —
Кричать зайці вухаті:
—

Купання — корисне діло.
Купатися й муха схотіла.
В неділю скупалась в мазуті,
А в понеділок — в грязюці,
Та ще у вівторок — в бульйоні,
А в середу — в фарбі червоній,
В

— Ну, як там годинник, цікаво?
— Та цокає досить жваво…
— Мабуть, поспішає він?
— Можливо,— на п’ять хвилин.

Ну, що за слова чудні!
Не згоден годинник ніяк.
Він хоче

Гомоніли в бору дерева:
— Щось-то місяць сумний, як сова!
— Щось у місяця настрій недобрий:
Він аж збліднув, як вийшов на обрій!
— Чом це місяць не дивиться в очі?
— Він

Трубою хобот слон тримає,
Та чи трубити — сам не знає.
— Чого це так — мені цікаво.
— А то його приватна справа!

Рудий батько, рудий дід:
Я в рудий удався рід.
Та не треба в клітку лізти,
Бо за ногу можу вгризти.

Отака в очах тривога —
Ноги завеликі в нього.
Не одна, а всі чотири
У шкарпетках роблять діри.

Мавпи роблять різні штуки,
Скачуть, палку взявши в руки.
Гляньте хоч на павіана!
Це ж бо мавпа, не омана!

На цій пантері чорні плями.
Вона так біга перед нами,
Що навіть може вмить
Всі плями в клітці розгубить.