Вільям Шекспір
Ліпш бути злим, ніж виглядать на злого
- Автор: Вільям Шекспір
Ліпш бути злим, ніж виглядать на злого,
Впокорившись обмовам навісним.
О суд очей чужих! Як нам із ним
Погодитись нелегко, їй же богу!
Чи б міг фальшивий зір цінити в скарб
Мій
Чи б міг дарунок твій на незабудь
- Автор: Вільям Шекспір
Чи б міг дарунок твій на незабудь
Мені любовну пам’ять замінити?
З лиця землі колись роки зітруть
Гучних митців полотна знамениті.
Та в мого серця пам’яті живій
Твій образ
Не тішся, часе, що мене схилив
- Автор: Вільям Шекспір
Не тішся, часе, що мене схилив;
Нові твої і піраміди, й храми
Це — давнина, в якій немає див, —
Нове вбрання з старими вже латками.
Наш вік — малий. Здається через те
Старий
Була б моя любов дитям нагоди
- Автор: Вільям Шекспір
Була б моя любов дитям нагоди
Чи долі байстрюком, гріхом батьків,
То місце б їй примхливий час находив
Серед квіток або між будяків.
Не з волі примх вона зроста на подив,
То
Тримать над головою балдахін
- Автор: Вільям Шекспір
Тримать над головою балдахін,
Щоб зовнішню явить тобі шанобу?
Чи класти підмурівок вічних стін,
Що й кілька літ не вистоять на пробу?
Лакуза суєтний, ловець чинів,
Втрачає
Прийшли мені на горе і на страх
- Автор: Вільям Шекспір
Прийшли мені на горе і на страх
Любові дві в супутники щоденні.
Юнак блакитноокий — добрий геній,
І жінка — демон з мороком; в очах.
Щоб чисту душу в пекло заманити,
Збиває
Колись чорнявих гарними не звали
- Автор: Вільям Шекспір
Колись чорнявих гарними не звали,
Хоча б вони були взірцем краси.
Оганьблено красу в нові часи,
Прекрасне вже доходить до розвалу.
А все бридке, удавшися до фарб,
Міняє лик
Дивлюся, як, о музико моя
- Автор: Вільям Шекспір
Дивлюся, як, о музико моя,
Ладів твоїх торкнуться руки милі,
Даючи їхній металічній силі
Високий лад. В ту мить так заздрю я
Украденому щастю плигунів,
Що в захваті твої
О хтивосте, що гониш плоть у сказ
- Автор: Вільям Шекспір
О хтивосте, що гониш плоть у сказ,
Страшна нищителько душі слабої,
Джерело лжі, і підступу, й розбою,
Тупа, сліпа й жорстока воднораз.
Вгамована — ти збудниця відраз,
Та
Її очей до сонця не рівняли
- Автор: Вільям Шекспір
Її очей до сонця не рівняли,
Корал ніжніший за її уста,
Не білосніжні пліч її овали,
Мов з дроту чорного коса густа.
Троянд багато зустрічав я всюди,
Та на її обличчі не
Ти деспотична, з серцем кам’яним
- Автор: Вільям Шекспір
Ти деспотична, з серцем кам’яним,
Як всі красуні, пишні й гордовиті,
Бо знаєш добре — ти мій скарб, і ним
Я дорожу понад усе на світі.
Та що мені обмови й поговір!
Що ти
О любі очі, жалісливі свідки
- Автор: Вільям Шекспір
О любі очі, жалісливі свідки
Моїх страждань! Одягши чорний стрій,
Вони твого зреклися серця, звідки
Облудний злочин розпочався твій.
Не красить так чола блідого сходу
Проміння
Будь серце прокляте
- Автор: Вільям Шекспір
Будь серце прокляте, що розіп’яло
Мене і друга на однім хресті, —
Четвертувать тобі одного мало,
Ти й друга кинула на муки ті.
Вже завдало, в полон узявши нас,
Потрійних мук
Буває іноді, щоб упіймати
- Автор: Вільям Шекспір
Буває іноді, щоб упіймати
Шкідливу курку там чи то курча,
Дитину опуска додолу мати
І тільки й думає про втікача.
Дитя волає, щоб вернулась мати,
Вмивається невтішними
Авжеж волити волі всі ми вільні
- Автор: Вільям Шекспір
Авжеж волити волі всі ми вільні, —
То ж Вілля мати серцеві не гріх.
Нехай же вічно буде тільки Вілль в нім
Додачею до всіх волінь твоїх.
Чи ти, чиїх волінь безмежна сила,
Не
Як видавсь я душі твоїй немилим
- Автор: Вільям Шекспір
Як видавсь я душі твоїй немилим,
Заприсягни нечулій і сліпій,
Що звусь я Волею, Волінням, Віллем,
То й маю залишитися при ній.
Доповнивши твого чуття скарбницю,
В числі
Сліпа любов затьмарила мій зір
- Автор: Вільям Шекспір
Сліпа любов затьмарила мій зір,
І те, що бачу, — вже мені незриме:
Краса, позбавлена і фальші, й гриму,
В моїх очах — недосконалий твір.
Скувала якоря любов облудна
Моїм
Коли в правдивості клянешся ти
- Автор: Вільям Шекспір
Коли в правдивості клянешся ти,
Я, навіть бачачи неправду, вірю,
Аби лише в очах твоїх зійти
За підлітка, ще скромного надміру.
Даремно вірить лестощам пустим,
Адже мій вік
Не спонукай мене
- Автор: Вільям Шекспір
Не спонукай мене, щоб я твою
Виправдував неправду і образу.
Убий мене безжалісно й відразу
Без хитрощів, в одкритому бою.
Скажи, що іншу ти любов зустріла,
Лише очей від
Розумна будь, наскільки ти жорстока
- Автор: Вільям Шекспір
Розумна будь, наскільки ти жорстока,
Зневагою не ятри мук німих,
Бо туга вирветься моя глибока,
Як тільки знайдуться слова для них.
Коли й не любиш, ошукай в коханні
І ласкою
Сторінка 7 із 8
Тунг сагурнг