Віктор Забіла
Весілля
- Автор: Віктор Забіла
Хату нову ік весіллю
Робить пильнували;
Доробивши, гарнесенько
Майстрів розщитали;
По два рублі із копою
Вони поділились;
Вийшли собі, а дівчата
Мазать
До батька
- Автор: Віктор Забіла
Вот тебе, мой друг сердечний,
Ангел сердца моего, –
Разбери сей стих чудесний, –
Я дарю тебе его.
Тату, тату ріднесенький!
Хіба ж ти не знаєш,
Що я все те роблю тобі,
До Шевченка
- Автор: Віктор Забіла
Чого ти лаєшся, Тарасу?
Що не найшов в Борзні припасу,
Якого ти тоді бажав?!..
Сам ти такий, як мене лаєш.
«За що?» – ти, може, попитаєш?
За те, що в хутір не
Худоби маєте геть-геть
- Автор: Віктор Забіла
Худоби маєте геть-геть, чимало!
Здоров’я в Бога ви просіть!!!
Найдіть собі ви жінку вірну, гарну!!
Да з нею в світі весело живіть, живіть!
Сто літ, сто літ!!!
Остап і чорт
- Автор: Віктор Забіла
Жив собі десь чоловік,
Він Остапом звався.
Раз поїхав в гай по дрова,
З чортом пострічався:
Прилягав, бач, гайок його
К болоту близенько;
Росла всячина на йому
До сина
- Автор: Віктор Забіла
Лялько моя рідненька,
Чого зажурилась.
Головкою кудрявою
На руки схилилась?
Рано, серце, рано, пташко,
Тобі горювати.
Треба тільки в твої літа
Грати та
Горілка, люлька, оселедці
- Автор: Віктор Забіла
Горілка, люлька, оселедці,
Гурки солоні і блинці,
Дівчата гарні, молодиці,
Вареники і голубці, –
І рибка платана, чахоня,
Грушевий квас, вишнівка,
В скоромний день –
Семенова кобила
- Автор: Віктор Забіла
У Спасівку, у жарке літо,
Пустив Семен попасти
Свою кобилу завгороди.
Кобила була сивої масти,
Худая, ребра, як на марах,
Що можна всі перещитать.
Попаслась небагацько
В хугу
- Автор: Віктор Забіла
Вечоріє, смеркається,
Де дальше темніє,
Зривається хуртовина, –
Вітер вельми віє.
Віяв просто мені в пику
Уже через міру.
«Поганяй!» – я обізвався
К свому
Задзвони мені, дзвоночок
- Автор: Віктор Забіла
При подарке матери колокольчика
Задзвони мені, дзвоночок!
Да й скажи, де мій синочок?
Може, він того не знає,
Як мати за ним скучає…
Задзвони мені, дзвоночок!…
...Послухате мою пісню
- Автор: Віктор Забіла
Послухате мою пісню,
Я вам заспіваю
Про гарну дівчиноньку,
Якую я знаю;
Русявая, круглолиця,
Очищі чорненькі,
Моторная, як на диво,
Ротичок маленький;
Як квіточка,
Поуз двір, де мила живе
- Автор: Віктор Забіла
Поуз двір, де мила живе,
Я проїхав двічі,
Да не бачив голубоньки
Ні разу і в вічі.
Затьохкало серце в мене,
Як з двором зрівнявся.
Дуже бачиться хотілось,
І кінь
Сорока
- Автор: Віктор Забіла
Сорока в дворі скрекоче,
Гостей возвіщає;
Ждала дівка козаченька,
Котрого кохає.
Ждала, ждала, виглядала,
Миленький не їде, —
Мабуть, тоді він вже буде,
Як місяць
Сирота
- Автор: Віктор Забіла
Без худоби сиротині
Тяжко в світі жити;
Хоч який він буде чесний,
Все буде тужити;
Чесна душа йому в тілі —
Тільки всього й буде:
Мало тепер її хвалять
Вже на світі
Багатий і бідний
- Автор: Віктор Забіла
Зовсім світ перевернувся,
Не так усе стало:
Кривда всюди на покуті,
А Правди чорт-мало.
Край порогу нема місця,
Мерзне за дверима;
Бідна Правда не багата,
а Кривда з
Пісня
- Автор: Віктор Забіла
Не плач, дівчино,
По своїй долі,
Що не вийшла заміж,
Зате ж ти на волі,
Як пташечка тая,
Що всюди літає,
В зеленім садочку
Сидить та співає,
Собі щебече,
Якую
Човник
- Автор: Віктор Забіла
Чи довго я, нещасний,
Буду так крушиться?
Пора б уже перестати
Скучать да нудиться!
Пливе човник без весельця,
К берегу звертає,
Ніхто човником не править —
Вітром
Повіяли вітри буйні
- Автор: Віктор Забіла
Повіяли вітри буйні
Да над синім морем;
Забилося серце моє
Перед лютим горем.
Повіяли вітри буйні
З холодного краю;
Розлучили з дівчиною,
Котру я кохаю.
Да не
...Пугач
- Автор: Віктор Забіла
Близько мене стогне пугач
Саме серед ночі,
Віщує він нещасному
Скоро закрить очі,
Стогне пугач, стогне сірий
Да над головою,
Мабуть, її прийшла пора
Присипать
Розлука
- Автор: Віктор Забіла
“Нехай не жде, нехай не жде,
Годі сподіваться,
Щоб, як голуб з голубкою,
Так поцілуваться!”
Не така була розмова,
Не так розмовляла,
Як колись мені клялася,
Як колись
Сторінка 1 із 2
Тунг сагурнг