Василь Герасим'юк
Сімейна хроніка
- Автор: Василь Герасим'юк
Хіба не вигідно
дві давні гуцульські родини
(трохи в неповному складі)
поселити
на одних двоповерхових нарах
у бараці в Караганді? –
холодна зима сорок сьомого
буде для
Я жив у пні обпаленім
- Автор: Василь Герасим'юк
Я жив у пні обпаленім,
як вуж.
В отарі крадьки вим’я ссав овече.
Вмирав вояк безвусий, безоруж.
Вповзав мій жаль в пробиті груди, в плечі.
І я закільцювався і поник.
В
Я не зрубав її, небогу
- Автор: Василь Герасим'юк
Я не зрубав її, небогу,
я тільки шепотів: “Пади…
і перегороди дорогу,
смереко, перегороди.
Ми ж молимось одному богу,
з одної глини і води.
Щоб мали ми й одну
Тремтіли коні на стерні
- Автор: Василь Герасим'юк
Тремтіли коні на стерні,
в тумані сивім.
У старовинному вбранні
ти йшла на сиглін.
У плесі, ніби у душі,
ховала небо.
Із двох ущелин два вужі
повзли до тебе.
Ти
Якщо в дальньому зимовому лісі
- Автор: Василь Герасим'юк
Якщо в дальньому зимовому лісі
чути серед ночі
тихий дівочий спів,
значить, там є школа,
в якій вчаться дівчата.
Невже в тому лісі не стріляють
і не перев’язують
Що таке, мамо, Космач
- Автор: Василь Герасим'юк
– Що таке, мамо, Космач?
Скільки присілків у нього?
– Сину, це материн плач.
В неї немає нікого.
– Хто його, мамо, зіткав?
Звідки воскОвії плити?
– Сину, це з жовтих
Те найменше звіря
- Автор: Василь Герасим'юк
Те найменше звіря,
що в смереках проскаче,
та найменша зоря,
що на сіні заплаче,
те найменше маля,
що хлюпоче в потоці,
та найменша земля
з порошинкою в
Прийшли вночі
- Автор: Василь Герасим'юк
Ігореві Римаруку
Прийшли вночі. “Твій, діду, син умер.
Потрафив у скалу – лежить в потоці.
Не міг тікати. Спершу кинув гвер”.
Старий не відповів: “Заходьте, хлопці…”
У захристії трійця стоїть
- Автор: Василь Герасим'юк
У захристії трійця стоїть.
Біля неї стану,
доки ти принесеш три свічі,
три свічі для Йордану.
Запалю три свічі на Йордан,
ти обів’єш зіллям,
і запахнуть черленим
Це фото він вибрав за день
- Автор: Василь Герасим'юк
Це фото * він вибрав за день чи за два до…
І потім –
у траурній рамці, під склом, під серпневим дощем…
Котрого Івана покличуть на проби? А пробам
судилося нині і прісно: вогнем і
Я не знаю того, хто привів
- Автор: Василь Герасим'юк
На ворізках колиска під
самою стелею — так дід
ладнав, сам прив’язав на сволок.
За шнур колиску колисав
вояк, поранений лежав
на лаві, ще не леґінь — отрок.
На Петра з
...Пряжа
- Автор: Василь Герасим'юк
Той, хто крадьки зазирає у вікно,
хто високий і сивоокий двадцятої осені
двадцятого віку,
той уздрить, яка дівка чемна до роботи, а яка ні.
А ти ховаєшся, бо засинаєш біля
Я прокинувся в серпні
- Автор: Василь Герасим'юк
Я прокинувся в серпні
з холодних космацьких отав…
І в багряному Києві як би мені не жилося,
це неспинене місто дитинства твого –
як волосся,
я над росами вгледів
і в росах
Ця осінь, Боже, також золота
- Автор: Василь Герасим'юк
Ця осінь, Боже, також золота.
Світає. Вечоріє. Крик навколо.
Припухлі розтулила ти уста.
І день іде, і ніч іде, і голо…
Земля ця
восени вві сні
чомусь
лякає тихим
Сувеніри
- Автор: Василь Герасим'юк
Ти що заробив на сухій різьбі?
Те, що заробляв на своїм горбі.
Замало тут інкрустацій.
Якщо ти розумний – Союз велик –
куди і не хочеш веде язик,
де, окрім країв і
Приснилися вірші 81-го
- Автор: Василь Герасим'юк
Любові Голоті
Приснилися вірші 81-го.
Згадалася кожна пора того року так,
як жодна інша.
Згадалися тижні і дні віршів і рядків.
Та забулися навіть місяці,
коли
Я змалку боявся поганого ока
- Автор: Василь Герасим'юк
Романові Безпалківу
Я змалку боявся поганого ока. Зомлів
колись я на храмі в чужому селі, безпорадний.
Вже знаю про себе ту правду, яку я хотів.
Я знаю ту правду, що
Старовинні забави
- Автор: Василь Герасим'юк
Покійник лежить у хаті,
а в темних сінях
я повис на гаку
і кричу: “Я вишу!”
І крізь регіт і вівкання
мене запитують:
“На кому висиш?”
Назвати мушу дівоче
...Апостоли
- Автор: Василь Герасим'юк
Спинився. І мить, може мить постояв на межі.
Вони не здригнулись, коли зупинився, ні після.
Вони просто поруч ішли, галілейські мужі.
Вони просто близько стояли, коли він
Верхи й ліси вже хтось нашепотів
- Автор: Василь Герасим'юк
Верхи й ліси вже хтось нашепотів
своїми віршами…
Не шумом вічним
я сповнений, а спійманий на відчай
незнаним гулом і слідами слів.
Його не чую ще, але гілки
уже
Сторінка 3 із 10
Тунг сагурнг