Варвара Гринько

Гусенятко ще маленьке,
Дзьоб і лапки червоненькі.
Попливе саме від кладки –
В нього лапки, як лопатки:
– Га-га-га…

Пісенька

— Ой дятлику-ковалику,
Пташино строката,
Твоя кузня на дереві,
А де ж твоя хата?
— Тут-таки!
Тут.

— Ой дятлику-ковалику,
Лісова

Коли літо одлунало
І прийшли осінні дні,
Сонце дині фарбувало
На зеленім баштані.

Фарби вибрано густі,
І ясні, і гожі!
Вийшли дині золоті –
Всі на сонце схожі.

Прибива малий хлопчина
До стовпця аж три жердини.
— Що це? Вгадуйте,— зове.
Відгадали? Буква Е!

Дражнилка

— Васильку, Васильку,
Ти бавився в просі,
Що цятки-просинки
На щічках, на носі?
— Дівчатка-росинки,
А то ж не просинки!
Руденькі веснятка

Буква Є.
Яка ж вона?
Наче скибка
Кавуна.
Кавуна хлоп’я
Просило,
Двічі скибку
Надкусило.

Зебра
Смугами багата,
Як тільник
У мого тата.
Підійду:
— Скажи мені:
В море ходиш ти
Чи ні?..

Буква І – неначе свічка
З ясним вогником вгорі.
А погасне – чорний гнотик
Стане крапкою над І.

— Жу-жу-жу,
Жу-жу-жу,
Свою нірку стережу,—
Каже жук.
І стереже.
Він і сам — як буква Же.

Гра

Журавель по жабенят
Вийшов на купиння.
А вони усі підряд —
Жух! — у жабуриння: —
Журавлику-журко!
Нумо грати в жмурки!

На осоння змій повзе,
Вигнувсь він, як буква Зе.
Буква Зе — як цифра 3.
Щоб завчити, повтори!

Є єноти
В зоопарку,
Є єхидна,
Заєць є.
У вольєрі
Дуже жарко —
Наш єнотик
Воду п’є.

Із задертими носами
По снігу помчали
САНИ.
А як зміниш
А на И,
По снігу помчать
СИНИ.

А Євгенко питає:
— Хто гніздечка не в’є?
— То зозулька, що літає,
Що за лісом кує.

Два стовпці, що стали прямо,
До них третій — навскоси.
— Буква И,— сказала мама,-
Щоб вивчати з дітлахами,
В дитсадочок віднеси.

Жайвір у небі
Понад Десною.
Жайвір вітає
Землю з весною.
В небо високе
Радісно гляну —
Жайвір дарує
Пісню весняну.

Лили, лили, лили,
Пили, пили, пили.
Лили, лили діти.
Пили, пили квіти.
Виростали квіти.
Виростали й діти.

Лічилка

Що за пташка на суку
Розсипа своє «ку-ку»?
Сів хлопчина на стовпець —
Де тій пісеньці кінець?
Раз «ку-ку» і два «ку-ку» —
Зачепилось на суку.
Три

Гусенятко
В затоні,
В нього лапки
Червоні.

Хоче плавать
Мале гусенятко,
В нього лапки —
Лопатки, лопатки.

Вихвалявся кавун
Край городу:
— Хто за мене кращий
На вроду?
Хто за мене кращий,
Кругліший?
Хто за мене в світі
Смачніший? —
І квасоля й огірки
Дивувались,
На