Варвара Гринько

Лічилка

— П’ять ялинок
І дубок
Заглядають
У ярок.

Бачиш ти,
Синочку, їх?
Полічи-но,
Скільки всіх!

П’ять ялинок….
І дубок…
— Шість!

Лічилка

Гойда, гойда, гойдалочка,
Гойдається Наталочка:
— Раз, два, три, чотири, п’ять —
Буду лялечку гойдать.

Гойда, гойда, гойдалочка,
Гойдається і

Покотив я обруча.
Мій обруч — навтікача
Стежкою-доріжкою.
Я притупнув ніжкою:
— Стій!
Спинися!
Не тікай!..—
Мій обруч —
В зелений гай.
Тільки чую:
—

Буква О така кругленька,
Придивітеся, маленькі,—
Наче сонях-жовточубик,
Що так сонечко він любить!

Нанизала намистинки,
Намистинки з горобинки,—
Низочку одненьку.
Засвітилось променисто
На кофтиночці намисто,
Мов коралі в неньки.

Довгий ніс,
Короткі вуха,
Тому й зветься
Звір
Носуха.

На зарубки вкладена
Планка-перекладина.
Перестрибують хлоп’ята —
Планку вище б підійняти!
Настрибалися за день —
Розібрали букву еН.

Розцвіли червоно
Маки-маченята
І розкрили чорні
Денця-оченята.

У степу гуляють
Подруги-дівчата,
У вінок вплітають
Маки-маченята.

Червоніють маки —
Степове

Не птах він,
А має і крила,
І хвіст.
Пробігся —
І всіх нас До неба поніс.
Не голка,
А хмару зустрічну
Прошив
І нитку білясту
Позаду

Взяв хлопчина рушничок
Та й повісив на гачок.
До матусі повернувся,
Від здогадки усміхнувся:
Наче крила дав орел
Цій летючій букві еЛ.

Казочка

Під горою хвойний ліс,
За горою хижий лис.
Вкрита травами гора.
Збоку — лисяча нора.
В ній хитрюга неспроста
Від собак хова хвоста:
Як навідався в

Кавунів з баштанів
Навезли до двору.
Кавунів-смуганів
Височені гори.

І великі, і малі —
Всі на смак чудові.
Нині в місті і в селі
Свято кавунове.

— Йой, йой, йой!..—
Йосип йойкає, бо йорж
Уколов добряче.
Хоч йому таки болить,
Вже хлоп’я не плаче —
Научав його дідусь:
— Потерпи, козаче! —
— Йой…

Буква Ка,
Буква Ка,
Ой, яка вона швидка!
Наче хлопчик,
Знявши руку,
Витинає гопака.

Водограй,
Полів розмай,
Зелен гай,
Ліщина…
Все це рідний,
Любий край —
Наша Батьківщина.

Пам’ятай,
Не забувай
Батьківську
Стежину.
Прикрашай,
Шануй

Буква Йот така ж, як И,
Наче рідні дві сестри.
Лиш зійшов на нею місяць,
Став ріжками догори.

Лічилка

Приступаємо
До гри:
М’яч один,
А нас
Аж три.

Грав я сам,
І грали вдвох.
А тепер Пограєм
Втрьох.

Раз, два, три –
Приступаємо до

Їжачиху, їжака
З їжачатками
У ліщині
Вгледів хлопчик
Із дівчатками.
Чорні очі в їжачків,
Голочки гостренькі.
— Ми не будем в руки брать,
Хай ростуть,

Потішка

їхав полем верхівець,
Їхав лісом навпростець,
Їхав, їхав, задививсь
Та й за дуба зачепивсь.
Ну й пригода,
Хай їй грець,
А хвалився —

— Ранні птахи солов’ї,
Покажіть нам букву ї!
— Буква ї така ж, як І,
Тільки зверху крапки дві.