Вірші Сергія Жадана - сучасна українська поезія
Я пам’ятаю голоси
- Автор: Сергій Жадан
Я пам’ятаю голоси,
Станційне плетиво предметів,
і сутінки, які росли
поміж пекарень і буфетів.
І сонце соком із цитрин
розмащувалось по одежі,
випалюючись, як
Тріска
- Автор: Сергій Жадан
Жінки торгують надвечір тріскою,
живою, вимученою, такою,
що помирає їм на руках.
Сонця, що мали давно зайти,
птахами стрибають по камінню,
й дивуючись тихо такому
Іслам
- Автор: Сергій Жадан
Ісламом тобі починається ранок
бісером вшитим у шкіру жінок
золотом сутінків в тихих заплавах помешкань
морожені спини риб
над якими схиляється жінка
будні республіки
чайні
Кінець української силабо-тоніки
- Автор: Сергій Жадан
В цьому будинку вони колись і жили
бачиш ось там на рамах ще рештки червоної фарби
лущаться з тих часів хтось вигадав їх поселити
в одному домі щоб чути було дихання в передпокоях
Коли вона повернулась
- Автор: Сергій Жадан
Коли вона повернулась, ближче вже до зими,
всі свої літні речі вимінявши на квиток,
в теплих її кишенях ховались портові дими,
а кров мала колір висушених
трояндових
Музика, очерет
- Автор: Сергій Жадан
Музика, очерет,
на долоні, руці.
Скільки пройде комет
крізь понадхмарр’я ці.
Як проступа тепло
через ріки, міста.
Все, що у нас було —
тільки ця висота.
Все, що
...Можливо, я просто не вмію передати все це
- Автор: Сергій Жадан
Можливо, я просто не вмію передати все це словами.
Навіть не знаю, що це – образа чи радість.
Я б хотів, озираючись, бачити ніч зі спалахами та дивами.
Але див не буває, тому я просто
Навіть якби ти покинула ті місця
- Автор: Сергій Жадан
Навіть якби ти покинула ті місця
в яких народилась і де лишалась чекати,
де формувались риси твого лиця
і починались географічні карти,
навіть якби ти вживала чужі
...Я знав священика, який був у полоні
- Автор: Сергій Жадан
Я знав священика, який був у полоні.
Шрам на скроні. Збиті чорні долоні.
Телефонні розмови з донецькими операми.
Трофейний опель із польськими номерами.
І ось він мені говорив:
...Українські Авіалінії
- Автор: Сергій Жадан
солдат президентської охорони не знає страхів і забобон
ще пам'ятаючи школу і плутаючись в званнях
не маючи як такого сексуального досвіду ну там онанізм те се
служба лише
Перші дні листопада
- Автор: Сергій Жадан
Перші дні листопада.
Вона спить у порожній кімнаті, в чужому ліжку.
А він думає: чуже місто, чужа кімната —
як я її тут залишу?
Третя по обіді.
Суха осінь.
Посиджу, доки
Пластунка N
- Автор: Сергій Жадан
Так відступало твоє дитинство —
ставився голос, губились друзі,
високо в небі міцно і стисло
висло життя, мов сережка у вусі.
Так ми жили — голосні й недолугі,
вплетені в
Пливи, рибо, пливи
- Автор: Сергій Жадан
Пливи, рибо, пливи –
ось твої острови,
ось твоя трава,
ось твоя стернова:
править твій маршрут,
шиє тобі парашут,
пасе тебе в глибині
при своєму стерні.
Коли
...Продажні поети 60-х
- Автор: Сергій Жадан
Продажні поети 60-х мали б тішитись,
що все закінчилось так успішно;
адже скільки було небезпек,
а бач — вижили, повернули кредити,
хіба що бойові рани
нитимуть під час
Польові командири
- Автор: Сергій Жадан
Польові командири,
чиї серця
покриті туманом,
лише й чекають, щоби туман розтанув.
Партизан до тих пір вважається партизаном,
доки є ворог,
в тилу б якого
він
Птах уночі забивається до кімнати
- Автор: Сергій Жадан
Птах уночі забивається до кімнати,
хоче вирватись, ріже повітря крилами,
не знаходить виходу, не дає себе упіймати,
сторожко завмирає, зібравшись із силами.
Я говорю: ну що ти,
...Що ти будеш згадувати про ці часи
- Автор: Сергій Жадан
Що ти будеш згадувати про ці часи?
Адже пам’ять змиває всі голоси,
адже пам’ять не пам’ятає жодних імен, жодних назв,
але ти все одно згадуй, згадуй про кожного з нас.
Згадуй про
...Третій день крізь сутінь масну
- Автор: Сергій Жадан
Третій день крізь сутінь масну.
Третій день без спочинку і сну.
Я звик до піску і до холоду звик,
і в торбі у мене – вино і часник.
А під сукно, мов під листя смерек,
Зарито
Там був міст
- Автор: Сергій Жадан
Там був міст, — пригадав один, —
до війни:
старий,
пішохідний.
Патруль проходить що п’ять годин.
Вечір буде сухий і погідний.
Двоє старших, один молодий.
Читав сутінки,
Тарас Григорович Шевченко
- Автор: Сергій Жадан
к. х. б.
Тарас Григорович Шевченко
зітхнув поважно й непричетно
дістав годинника старого
і рушив повагом в дорогу
він йшов врочисто тихим містом
в пивницях
Сторінка 2 із 3
Чудовий! Коли поруч.....