Про осінь
О, це осіннє журавлине “кру!”
- Автор: Борис Олійник
О, це осіннє журавлине “кру!” –
Листя вмира
і на брук осипається.
Все повертається на правічний круг.
Все повертається… все повертається.
Сивий мій друже…
Ах, сивий мій
В городі вже копають картоплі
- Автор: Василь Грінчак
В городі вже копають картоплі,
Тріщить в огні бадилля. Сивуватий
Лягає дим. Співають десь дівчата,
І ген курличуть в небі журавлі.
Ми вибираємо картоплю із землі,
Та більше
Щоденно я блукав осінніми гаями
- Автор: Василь Грінчак
Щоденно я блукав осінніми гаями,
Але ніколи ще не знав на самоті
Такої світлої хвилини у житті,
Як в Голосіївському лісі цими днями.
Там гай березовий зустрів мене ласкаво.
...Жовтень
- Автор: Петро Сингаївський
Носить листя їжачок,
Утепля хатинку,
То лягає на бочок,
То ляга на спинку.
Хвалить вітер їжака:
— Тепла хатонька яка!
Листя ще я насушу
І тобі допоможу:
Як у хатку
Яблука
- Автор: Андрій Малишко
Я люблю, як буває осінню
пахне яблуками у хаті.
Он лежать вони, повні просині,
повні сонця, немов на святі;
крутобокі і вітром точені,
на весілля десь приурочені,
В час туманів за далеким Світязем
- Автор: Борис Олійник
В час туманів за далеким Світязем,
В сум снігів, що випили тепло,
Раптом погляд твій мені засвітиться
І волосся золоте крило.
Вже мій сад збирається до вересня.
Б’є вітрів
Сюжет
- Автор: Борис Олійник
Колами, колами листя –
в осінньому танго…
Може, це спогад?..
А може, незбутий сюжет:
Ніби в Полтаві
біляво біліє альтанка…
Ніби і дості там
чийсь мерехтить
Цвітуть осінні тихі небеса
- Автор: Андрій Малишко
Цвітуть осінні тихі небеса,
Де ти стоїш блакитна, мов роса.
В очах засмуток темний, мов ожина, —
Моя кохана, мріялось, дружина.
Як сон далекий, видиво майне…
Хоч не забудь, а
Мотылек
- Автор: Євген Гребінка
1
Горит и красуется пышное лето;
Все в зелень, и в пурпур, и в злато одето,
Все полною жизнью роскошно цветет.
А там, посмотрите, на ветке крапивной
Уродливый червь,
Б’ють кропом у ніздрі осінні базари
- Автор: Іван Драч
Б’ють кропом у ніздрі осінні базари,
І яблука тяжко на зиму пашать.
Дні мчать у непам’ять, як темні хозари,
Принишклим морозом цвіте сіножать.
Блакитний мороз стане сивим
...Осінній вихор
- Автор: Сидір Твердохліб
Осінній вихор так жалісно грає,
Заводить, стогне, шумить за вікном,
Мов окаянних, скимить, завиває,
Б’ється під вікнами чорним крилом…
Душе проклята! Душе з того світа!
Чую
Самотня ластівка
- Автор: Іван Драч
Самотня ластівка на дроті —
Одним одна, самотина.
Всі ластівки давно в польоті, —
Чому ж без вирію вона?
Така вже осінь, що аж голо.
Вже іній сонце розпина.
У вирій лист
Я тобі малюю золотую осінь
- Автор: Іван Коваленко
Я тобі малюю золотую осінь,
Для душі твоєї радість золоту,
Хмароньку рожеву, неба ясну просінь
Й стрічкою туману обрій обведу.
Утікає річка в далину бузкову,
Золотяться
Осінь холодна, непривітна, зимна
- Автор: Степан Чарнецький
Осінь холодна, непривітна, зимна…
Покутну пісню вітер в полі віє,
Над світом хмара сповершилась димна,
Як килим смутку, втрати, безнадії…
Осінь холодна, непривітна, зимна…
...Кулявий сонет
- Автор: Степан Чарнецький
Як прийде осінь тиха, сумовита
І вбере поле жовтою травою,
Земля затужить за леготом літа, —
Затужу за тобою…
Як прийде осінь тиха, сумовита
І все овіє тихою тугою,
Пізня осінь
- Автор: Сидір Твердохліб
Пізня осінь блудом блудить
Між кущами в’ялих рож,
Квітів вже вона не збудить,
Сіє сльози сірих рос.
У лахміття грішне тіло,
Як жебрачка, зодягла,
Розпустила косу
Хто це бродить по саду
- Автор: Іван Коваленко
Хто це бродить по саду,
Хто гойдає голі віти?
На чиєму це сліду
Зацвітають дивні квіти?
Хто це поле оголив,
Хто затяг туманом далі,
Хто це верби нахилив
У незміряній
Осінь
- Автор: Степан Чарнецький
I
На пусте поле сонце кладеться
Лучем безсилим, тихим, блідим,
Над чорні скиби сонно снується
Тяжкий, синявий, запашний дим.
Іде по скибах з подувом вітру,
...Хто це бродить по саду
- Автор: Іван Коваленко
Хто це бродить по саду,
Хто гойдає голі віти?
На чиєму це сліду
Зацвітають дивні квіти?
Хто це поле оголив,
Хто затяг туманом далі,
Хто це верби нахилив
У незміряній
Я тобі малюю золотую осінь
- Автор: Іван Коваленко
Я тобі малюю золотую осінь,
Для душі твоєї радість золоту,
Хмароньку рожеву, неба ясну просінь
Й стрічкою туману обрій обведу.
Утікає річка в далину бузкову,
Золотяться
Сторінка 3 із 20
Чудовий! Коли поруч.....