Про кохання
Біг 1000 метрів
- Автор: Богдан-Ігор Антонич
Віддих свище в легенів брилах,
наче буревій.
Пливу легенько на ніг крилах
в синій обрій мрій.
Я не вихаю руками, я не вихаю ногами;
закам’янілий тан.
Я тільки орю по морю
Душа простяглася просторами поетичними…
- Автор: Микола Істин
Душа простяглася просторами поетичними –
словами заземленими, текстовливаннями океанними, поетиковивершеними небами.
Віршовтіленнями доторкально-фізичними
переходжу де моя на Землі
Серцем-садом…
- Автор: Микола Істин
Серцем-садом
втілення засадив я,
в ньому квітами радо
всміхаються відчування, серед не скошеного добротрав’я,
на душевнотілесних деревах з гнізд співають птахи поетичні,
так
З всепрекрасної поетичної матерії…
- Автор: Микола Істин
З всепрекрасної поетичної матерії
розцвітають в душах сенсів нових містерії,
зростають міста філософські,
наступність її народжує оновлені цивілізації людословесні,
але ці вищі
Із янголом на плечі
- Автор: Іван Малкович
Старосвітська балада
Краєм світу, уночі,
при Господній при свічі
хтось бреде собі самотньо
із янголом на плечі.
Йде в ніде, в невороття,
йде лелійно, як
З нічних молитов
- Автор: Іван Малкович
Господи, літа стебельце
всели до самітніх душ,
дай кожному звити кубельце,
і не поруш.
Хай кожен в цім світі спасеться,
хай світить з-за темних круч
довкола кожного
Пташина елегія
- Автор: Іван Малкович
Із нас одні лиш діти
найближчі до пташок
і янголів брати
вони й літати ще не розучились
ще пурхають нівроку
ще в їхніх голосах відчутне щебетання
ти ж пам’ятаєш
...Антигрудень
- Автор: Іван Малкович
Грудень – довгий тунель: задихаюсь, мовчу,
відчуваю: колись я таки пропаду в цім тунелі;
упереміш з болотом сніги, і дорога в ребристому льоді
о, не доведи, щоб я в грудні упав, у
Дитинство трьох
- Автор: Іван Малкович
Дитячих замків рицарська сорочка.
Посеред замку в пишній ваготі
висиджує дарунки золоті
ялинка — чарівна різдвяна квочка.
Орхестра шурхотливо просякає
проз вартових воскову
Намарні люди
- Автор: Іван Малкович
Я ще один із тих що обманулись
і відізвавшись із копальні хромосомів
піддався легкодухо на життя
покинув рай імлавої копальні
де — мов жива роса — тріпоче купно
невидиме зерно
Кахляна (тоскна) буколіка
- Автор: Іван Малкович
Лубочки стишені, пастуші
вже не диктуєш ти,
лиш порожніють з тютюнцем папуші,
і сохнуть чарочкам роти.
Тож дай мені ще трішки сили,
бо, мабуть, там зима —
Дерева тіней
Лубок
- Автор: Іван Малкович
Десь на звалищі, між будяками,
на вугіллі, що мокне роками,
янголів два:
один одному крила воскує,
один одного в очі цілує, —
дожидають Різдва.
Поруч з ними дитятко
...Зближалося на тридцять літ
- Автор: Іван Малкович
Зближалося на тридцять літ
і віддалялися ще далі
ольвійські мед, і мідь, і міт —
хлопчачі видива зухвалі.
Лиш золото дитячих снів
ще павутинилось по стелі
(понавипалюєм
Кубанщина
- Автор: Іван Малкович
Дух — скомороха поборов:
летить наохляп з пісні кляпом,
гуде свавільно-вільна кров,
ледь захаращена кацапом.
Від лаврських бань — до рускіх бань
ця кров не рідшала й не
Таврія
- Автор: Іван Малкович
У Таврії крислаті лаври
й перлини перські в мідних стернах,
У Таврії таврянки й таври
заводять сонну кров в тавернах.
Напохваті отруйні стріли,
гаки — наорлені
Лесбос
- Автор: Іван Малкович
В жіночому єстві то зрине, то потоне
сріблястий острів Лесбос: мов корал,
він світиться, заманює і стогне,
аж поки в кров не випустить свій шал.
Тоді з сестрою — юною, мов
...Житіє оленяра
- Автор: Іван Малкович
Пастушу, отже, олені ОлЕні,
хоча, по-правді, всі оці олЕні
послав би я!.. Та краще попасав
саму Олену — млосну і шалену —
жону свою із білого ебену,
що десь пасеться між
Житіє скрипальок
- Автор: Іван Малкович
Консерваторія — то ксилофон костей,
вібрація хребтів в музичних чорториях:
в дівчат-скрипальок на тоненьких шиях
містичний знак опівнічних гостей.
Мов Юда, скрипка знак кладе
...Незбагненна любов до мельникування
- Автор: Іван Малкович
Я додому поїду. В ШтенЕвім млині,
де стіни можна їсти, ніби хліб,
наймуся мельником і стану заробляти
цеберчик кукурудзи день при дні
й мукою шар за шаром покриватись.
Під
...В передчутті
- Автор: Іван Малкович
Дитинку носить, Бога просить
і сни дитинчині — мені
розказує, і в напівсні
до ката (місяця) голосить.
І наслухає — ще не мама —
ще маменятко лиш, однак
тривоги тої — повне
Сторінка 454 із 459
Чудовий! Коли поруч.....