Про кохання
Хотів бути людиною
- Автор: Василь Голобородько
Щоб не крокувати — відтяв собі ногу
(перестав і ходити до друзів)
Щоб не вертіти непристойних фігур — відкусив пальці
(не вмів і зірвати яблуко)
Щоб не чути негарних слів —
...А тоді я розкажу тобі на вухо
- Автор: Василь Голобородько
А тоді я розкажу тобі на вухо
метеликові крила
прошепчу оксамит із моху
скажу мед тобі на вухо
і ти узнаєш
який я ніжний і лагідний
Він опанував розуміння
- Автор: Василь Голобородько
Він опанував розуміння
стислого кулака
коли п’ять річок як пальці
текли в одне море
а на долоні плавали кораблі
а з розщепленого кулака
пальці течуть у різні боки
і
А той літак, що летить до країни соняшників
- Автор: Василь Голобородько
А той літак, що летить до країни соняшників,
не здійснить посадки, бо там немає аеродромів,
а моя підказка, що той літак,
як лелека, може сісти на хату,
або, як жайворонок, у
Між гострими горами
- Автор: Микола Байдюк
Між гострими горами
Дивний сад.
На деревах гронами
Зорі висять.
У моєму кошику
Сотні сонць.
Беріть, беріть яблучка:
Ось, ось.
Бо зимами зміниться
Танець
Деяким сучасним поетам
- Автор: Микола Дмитренко
Тужіть, засліплені поети,
Ридайте із дрібних страждань.
Пегаса п’яного до злету
Гнуздайте без ясних жадань:
Нехай ірже, квилить, мов птах,
Недогодований метою,
Вуздечку
Душа моя
- Автор: Микола Дмитренко
Душа моя — космічний вибух болю,
Що розірвав і рабство, і мовчок,
І вивів голу блискавицю-долю
На кін історії, а не базар-товчок.
О ненависні жирні душі!
На вас вже демони
Монологи
- Автор: Микола Дмитренко
1.
Я — пуп’янок.
Проте я знаю певно:
Не тільки квітка
Милість шле очам
(Усі співають їй осанну,
Що не дивно),
А й пуп’янок.
Але мовчать про нього.
Мовляв,
Поет
- Автор: Богдан Бойчук
Тодосеві Осьмачці
Ціле життя
він груз
в самотності –
з очима білими,
як дим.
Із каламутних вод
витягував слова
і кидав
на людей.
Курити у ліжку
- Автор: Юрій Іздрик
курити у ліжку
скидаючи попіл в легені
вдивлятися в стелю
немовби в арктичні сніги
курити у ліжку
і дим пропускати крізь вени
і не надавати нічому ні грама ваги
Знаєш я думаю ти - безнадійна
- Автор: Юрій Іздрик
знаєш я думаю ти – безнадійна
думаю я – безнадійний теж
отже і відчай у нас – подвійний
і прірва між нами – майже без меж
але одна – ніжність між нами
але одна – темрява в
Потоком печалі потопить нас бог
- Автор: Юрій Іздрик
потоком печалі потопить нас бог
із відчаю чи спересердя
той день було б добре зустріти удвох
і вдвох милуватися смертю
і слухати разом хрипкий її блюз
і кисень отруйний
Іноді любити - це мовчати
- Автор: Юрій Іздрик
іноді любити – це мовчати
німоту прийнявши наче смерть
і стояти сторожко на чатах
міста поруйнованого вщерть
берегти руїни стіни трави
чистотіл кропиву лебеду
наче це –
А ти мені снишся безбожно
- Автор: Юрій Іздрик
а ти мені снишся безбожно
в продовженнях наших історій
у дзеркало шафи старої
заходжу неначе у храм
а там – коридор порожній
у лабіринтах апорій
і оживають апорії
під
Відсихають слова
- Автор: Юрій Іздрик
відсихають слова
наче листя пожовкле
залишаються шепоти хрипи і крики
щораз рідше виходжу із себе назовні
я відвик від людей
і від мови відвик я
на моїй частоті тут нічого
Female
- Автор: Юрій Іздрик
пуп’янки сонно розплющують очі
сонце висмоктує квіти на себе
все це таке недостигле дівоче
навіть дівчаче — тягнеться в небо
вигини пагонів ніжні прожилки
бачать у сонці
Я шаную усе що сказано
- Автор: Юрій Іздрик
я шаную усе що сказано
ти цінуєш усе промовчане
так вже є відколи не разом ми
так напевно вже нам наврочено
напророчено напартачено
наплановано і накаркано
так багато вже
Ну де ти
- Автор: Юрій Іздрик
«ну де ти? я так потребую тебе!
ну де ти коли мені так ти потрібен?
тебе щось крім тебе самого гребе?
казав ніби любиш.. обожнюєш ніби..»
ти так не говориш
ти гордо
Зсихаюся в нуль під самотності пресом
- Автор: Юрій Іздрик
зсихаюся в нуль під самотності пресом
хоч добре відомий рецепт порятунку –
обіймів твоїх живильні компреси
і доза найменша твоїх поцілунків
Ти напівпрозора та повна секретів
- Автор: Юрій Іздрик
ти напівпрозора та повна секретів
і шифри твої нетутешні
у пахощах спецій у млості секрецій
я встоте вмліваю як вперше
релігія літа в повітрі розлита
мов заповіді
Сторінка 436 із 459
Чудовий! Коли поруч.....