Про кохання
Зрадниця
- Автор: Сергій Губерначук
Триває правда з вуст моєї зрадниці,
але чи скоро голос мій признається,
що я порушник перший, а не ти?
що я повинен, а не ти, піти?
Минає середа, четвер і п’ятниця
...Даремне твоє обличчя
- Автор: Сергій Губерначук
Даремне твоє обличчя.
Воно не ціловане зовсім.
Ти – ніби між середньовіччя –
блукаєш не люблена досі.
Немов на якусь звірицю,
на тебе я викопав яму
й чекаю, коли
Омана
- Автор: Сергій Губерначук
Та хоч би раз
мені у руки впала
із будь-яких небес,
аби мені,
у слушний час,
коли не вистачало
твоїх чудес
та імені!
Невже – любов?
Я бачив світлі крила
у
Поспіх удаваний твій
- Автор: Сергій Губерначук
Збав ходу,
і я поруч піду,
обережно ступаючи кроки,
біля тебе півночі, півроку,
півжиття
без знаття проведу.
Ти розгледь,
це моя напівсмерть,
щоб отак про одне лиш
Циганський дощ
- Автор: Сергій Губерначук
Циганський дощ злигався з вітром,
промчав до сонця – і назад!
З туману хмар нацупив хитро –
й заграв ураз на інший лад:
завівся зливою густою,
стіною непроглядно став –
і
Не коханим ти став у моєму промінні
- Автор: Сергій Губерначук
Не коханим ти став у моєму промінні,
не яснішим ти був, хоч затьмарював довго,
не навмисне знайшлась я в твоїм розумінні,
а лише починала до тебе дорогу.
Я звикала до тебе, десь
...У бажаннях моїх загубися тепер
- Автор: Сергій Губерначук
У бажаннях моїх загубися тепер
і ховайся по снах таємничих.
Знову виринь на світ у пречистий четвер,
збута болю й думок войовничих.
Від кривавої п’ятниці вийди на шлях
і на
Засмучений, приречений
- Автор: Сергій Губерначук
– Засмучений, приречений,
занурений бездонно,
безсонням забезпечений
без Вас, моя Мадонно!
Зіллюсь дурними винами
над злими напівснами.
Дітьми́ дорогоцінними
не
Однаково тобі
- Автор: Сергій Губерначук
Однаково тобі.
Твій океан великий.
Ти маєш право на свої глибини.
Та надто вже багато скарбів тоне
в твоїй буремності, що нею спокушаєш
найбільший спокій мертвого
Фортеця
- Автор: Сергій Губерначук
Ні, я люблю. І зрада була.
І напевне, що зрада була велика.
Але пригадай, я́к ти жила,
коли не було ні любові, ні лиха?
Більш ні на думку не йди вперед –
кого я кохаю чи ні –
Під залізне іржання ранкових трамваїв
- Автор: Сергій Губерначук
Під залізне іржання ранкових трамваїв
ти схопилася з ліжка в зимовій Варшаві.
І в пітьмі розгубившись, злетіла руками
і припала до мене, дійшовши до тями.
Ніби лоскітним
...Хай кожен день, мов скромна ікебана
- Автор: Сергій Губерначук
Хай кожен день, мов скромна ікебана,
мов невигадливий орнамент на підлозі,
хай ні на мить мене в твій дім не звано,
коли б не йшов ти – я стою на розі.
Можливо, я свій сором
...Ти лівшею лишаєшся чи правшею
- Автор: Сергій Губерначук
Ти лівшею лишаєшся чи правшею?
А з ким мрієш одружитися?..
з кулею чи з мішенню?
Мабуть, з душею…
У деяких містах лежать мої листи
- Автор: Сергій Губерначук
У деяких містах лежать мої листи.
У декількох листах тісняться ві́рші.
Є в двох чи трьох рядках, звертаючись на ти,
моє колишнє… почуття поспішне.
Як промінь попереджує зорю
...Відкинь щодення
- Автор: Сергій Губерначук
Відкинь щодення!
Твердощі ствердінь.
Залиш печаль на покуті спонуки.
Відзнач любов на тлі як світлотінь,
моя художнице, моя розлуко!
Зажди ще мить…
Зажди маленьку
Оце моє таке життя
- Автор: Сергій Губерначук
Оце моє таке життя.
Мої продовження у дітях.
Цвіт яблуневого злиття
в обіймах цих, немов на вітях.
Любистком пахне тихий одр.
На кораблі з рожевих весен,
де гомонів живий
Є - ніч
- Автор: Сергій Губерначук
Є – ніч, облудлива химеро!
А в інший час не смій-таки
вінчати з перлами Гомера
ці передумані думки!
Я вийду сам до тебе в темінь
з охайних сонячних кімнат!
Є – ніж у
Тим, хто любить читати вірші
- Автор: Сергій Губерначук
Тим, хто любить читати вірші,
надто ласий до вихилясів,
раджу Гессе, Превера, Ніцше,
будь-кого хоч з яких пасьянсів…
Тим, хто любить читати тишу,
хто мовчить, хто людей не
Ремонт
- Автор: Сергій Губерначук
І от
я зачиняюсь на ремонт.
Усі мої казки́ – подертий мотлох.
Відверту атрофованість думок
сховаю в мертвий, непомітний сполох.
Тепер я зачиняюсь на ремонт.
Але
мале
Молочай
- Автор: Сергій Губерначук
Ще буде час – й увійде в моду вірш,
захочуть люде говорити в риму.
Ще більш розчресне череп, глибш і ширш
пересічно́му зорепіліґріму.
Славетні вчинки стануть за звича́й.
А
Сторінка 411 із 459
Чудовий! Коли поруч.....