Павло Савченко
Ноктюрн
- Автор: Павло Савченко
По дорозі поторочі.
Раді ночі, сплять хатки.
Тиша – лише лист лопоче,
Лист осичини чуткий.
Долом – темні поторочі.
В небі – теплі лампадки.
Сплять кошари, сплять хатки,
Останні павутинки
- Автор: Павло Савченко
На першім плетиві осінніх павутинок
Тремтить останній промінь літа.
Я доснував уже старий спочинок,
Новим рука моя зігріта.
З нового прядива, із льону листопада
Сную починок
По блакиті
- Автор: Павло Савченко
По блакиті
В гарній свиті
Суне хмара волохата.
На Микиті
Щепи биті,
Одцуралась його хата.
Жінці ситій
Легко в ситі
Сіять борошно до тата.
Самовитій
В
Маки
- Автор: Павло Савченко
На заході — хмари,
Хмари — не маки.
Твої личка ярі
Теж не маківки.
І в твоїм серденьку,
Серденько моє,
Чую помаленьку
Маково стає.
Стерня
- Автор: Павло Савченко
Над жовтим трауром стерні
Ласкавість синьої пустині…
Се ти спинила на мені
Своїх очей весняні дні,
Озера сині.
Чого ти хочеш? Чудеса.
Давно невернено пропали.
Ніхто вже
І сталось те, що ще осталось
- Автор: Павло Савченко
І сталось те, що ще осталось,
Щоб статись чи не статись,
Боялась ти, та перестала
Перед світом боятись.
І був покіс, як шовк м’якенький,
І так блищали роси,
І на постелі
О білий мармуре жорстоких рук
- Автор: Павло Савченко
О білий мармуре жорстоких рук!
О маче уст, ні разу не цілований!
Кладуть знесилений до мук,
Розлукою зхрестований.
Як приторкнуся, пальчики, до вас?
Як пригублюся я до вас,
Осінь
- Автор: Павло Савченко
Сиві хмари з північного краю,
Журавлів попід хмарами зграї.
Низом жовтого листу танок
Від весільних весняних мелодій,
Тільки спомин солодкий та й годі
Заплітається в лиштву
Золоті батоги
- Автор: Павло Савченко
Золоті батоги над землею свистять,
Золоті батоги Огнедара.
По шляху, по дорозі потоки біжать —
Баранів злоторунних отара.
По шляху, по дорозі, по чорних полях
Барани злоторунні
Жар-птиця
- Автор: Павло Савченко
Летіла жар-птиця небесним шатром,
Губила жар-птиця перо за пером.
І падали пера жар-птиці згори
На ріллі, на луки, на чорні бори.
І падали пера жар-птиці на низ
Блискучими
Мій жаль
- Автор: Павло Савченко
Жаль мені хвиль, що ніколи
не сплинуть
На океані.
Зор мені жаль, що в безмежностях
гинуть,
Долі незнані.
Жаль мені дум, що в душевних
темницях
Тліють-нудяться.
Вечір
- Автор: Павло Савченко
Гаснуть, никнуть ясні спиці
Золотої колісниці.
Зачиняються ворота,
Замикаються замки.
Раді жебрать, ради бога,
Йдуть черниці по дорогах —
В саму стелю небозвода
Підняли
Жаль
- Автор: Павло Савченко
О, як мені, о як мені з тобою бути, жалю мій!
О, як мені тебе, мій кревний, вгамувати!
Якою цяцькою прогнати веред твій,
Якими люлями заколихати?
Невже ця яр, невже ця яр, що
Весна
- Автор: Павло Савченко
З-поза тюля білих хмар
Прозирає просинь яра,
На ріллю, на ліс, на яр
Риза впала.
В річку золота згори
Капле срібло щиродзвонне,
Прилетіли, прибули Жайворони.
Ніжних
На полі
- Автор: Павло Савченко
Надо мною небеса погідні,
Вколо мене зрошена трава.
Щось таке далеке й разом рідне
Хоче пригадати голова.
Де я бачив се бездоння миле,
Сю лагідність і безоблик
Погляд
- Автор: Павло Савченко
За нами пожежа шаліла,
Круг нас танцювали чорти.
Осиковим листом тремтіла
Рука твоя й ти.
Назад не було повороту,
А рай наш далеко ще мрів.
І чув я на серці скорботу,
І
Ой не сійтесь, роси
- Автор: Павло Савченко
Ой не сійтесь, роси,
На сухі покоси,
На колючі стерні,
На різкі піски, —
Що за вами, роси,
Та весь край голосе,
Журяться барвінки,
Тужать квітники.
Ви до їх
Передсудне
- Автор: Павло Савченко
Не казитимуться громи,
Не розколеться земля, —
Лише стане ясно, хто ми
Й нащо молот в коваля.
Лише очі новим блиском
Згідно займуться у нас.
І помутиться, що
6 липня
- Автор: Павло Савченко
Сьогодні день, яким повік
Пишатись буде чоловік, —
Сьогодні двадцять шостий рік
Над чолом генія протік.
Чотири роки ще — і світ
Побаче дивний самоцвіт, —
Новий об’явиться
Весняний час
- Автор: Павло Савченко
Над садком зелено-білим
Цілу ніч ворожить місяць
Срібно-тканою імлою.
І до самого світання
Дорогі снуються шовки
Під наметом яблуневим.
Сторінка 1 із 2
Тунг сагурнг