Олег Ольжич
Був же вік золотий
- Автор: Олег Ольжич
«Tertia post illam successit aenea proles»
Ovid.Metam. Lib.1.125.
Був же вік золотий, свіжі, проткані сонцем діброви,
Мед приручених бджіл, золотавість сп’янілого тіла,
Акваріум
- Автор: Олег Ольжич
М. А.
На хмурих сходах зупинись на мить
Заглянути у казку баговинну.
Ось промінь впав з-посеред верховіть
І засвітив його шматком бурштину.
На листя ти задивишся
...Сестра, а другому - мати
- Автор: Олег Ольжич
Сестра, а другому – мати.
Містечко – як сіра твань.
Товаришу мій, брате,
Горіння одних бажань!
Не бійтесь, напне до болю
Ваш шлях, як струна, прямий
Кремінно-тверда
Рінь
- Автор: Олег Ольжич
Де шлях у жовті врізується стіни
І урвище над кручею стремить,
Наш погляд неуважливий на мить
Затримує жорсткий прошарок ріни.
Вода суха і сіра. Але вії
Примкнеш перед
Чорно-синяву рінь гризучи
- Автор: Олег Ольжич
Чорно-синяву рінь гризучи,
Нарікає і стогне ріка.
Поруч мене — гнучка і струнка,
Як скельниця оця на плечі.
По узбіччю, поритім від злив,
Кілька хмурих ялиць
Хтось метнув неминучу стрілу
- Автор: Олег Ольжич
Хтось метнув неминучу стрілу.
Захиталось струнке оперіння,
І, негаданий креслячи лук,
Під ногами тікає каміння.
Заступило веселкою зір.
Чисті барви на диво
Шякунтала
- Автор: Олег Ольжич
Все нижче сонце потойбіч дороги,
А тут, в тиші, ростуть платани скраю,
Смагляві і сухі дівочі ноги
Дрібні сліди у пилі залишають.
Гарбу двокоду тягнуть до оселі
Бики
Легко і ясно лежати з пробитими грудьми
- Автор: Олег Ольжич
Легко і ясно лежати з пробитими грудьми
В травах поплутаних, в росах на вогкій землі.
Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний.
Брови розкинулись вільно на рівнім
Пісня про ворога
- Автор: Олег Ольжич
Дуже — тіло його, в шкуратяний затягнене панцир,
Від щелепів до стіп пробігає пружисте тремтіння,
М’язи рук — наче кулі старої слонової кости,
І щетина їжка прикрашає цвяхований
Вікінг
- Автор: Олег Ольжич
I
Розвивається долі, в яру, черемшина,
А на річці човни — вже готові.
Я складаю всю зброю і плащ біля тину
І привалюю двері дубові.
Що ж це завтра? Але-бо хіба я не
...Полісся
- Автор: Олег Ольжич
I
Тісно увечері. Душать прокурені стіни.
Вийшов. Розглянувся. Снігу по пояс.
Сонце крівавиться в пущі. Ворушаться тіні.
Тепло. А голос — як оливо, голос.
Десь він іде,
...Робітня
- Автор: Олег Ольжич
День — прямокутник матового шкла,
Велика грудка кинутого снігу.
На ясність дум. На маєстат чола.
На стіл просторий і розкриту книгу.
Просте каміння — як прості слова,
Відбите
Революція
- Автор: Олег Ольжич
Сховалось равликом місто.
Січе його дощ, січе.
В під’їздах будов — тісно.
Набої через плече.
Забиті. Числить? Ледве.
З-під мурів — повів гниття.
Життя, що таке щедре, —
Дванадцять літ кривавилась земля
- Автор: Олег Ольжич
Дванадцять літ кривавилась земля
І сціпеніла, ствердла на каміння.
І застелило спалені поля
Непокориме покоління.
До перс закляклих, просячи тепла,
Тулили марно немовлята
На полі бою
- Автор: Олег Ольжич
На полях сторожкого сьогодні
Ми міцні і глибокі резерви.
Цигарки в нас, і ми не голодні,
Та болюче напружені нерви.
Там десь злякано сальва лунає.
— Не бої, а обійми б їм
І дні, і ночі
- Автор: Олег Ольжич
І дні, і ночі… (Таж коли, коли?)
Весна. (Остання чи передостання?)
Хіба ж не всі прекрасні ми взяли
Дари дитинства і дари кохання?
Душа рікою вийшла з берегів.
(Верніть її в
Незнаному воякові (1940)
- Автор: Олег Ольжич
(уривок з редакції 1940 року)
Багато нам вогників кволих мани
На всяких трясовинах квітло.
У мряку сьогодні й будучини
Прожектором кинуто світло.
Ви вийшли,
...Незнаному воякові (1935)
- Автор: Олег Ольжич
(уривок з редакції 1935 року)
I
Читайте газети при тихім вікні,
Впивайтесь ясним каламутом.
І як не зірвуться ці лагідні дні,
Не крикнуть
На горі під лісом
- Автор: Олег Ольжич
На горі під лісом — біла хатка.
Біла дівчина виходить, біла цятка.
Над горою вдень шовкове небо.
(Як воно, шовкова в грудях туга).
І вночі під лісом хатка біла.
(Ах навік,
Городок 1932
- Автор: Олег Ольжич
(уривок)
За нами розгубленість мертва,
Де страх і покора — закон.
Там втрат не буває, де жертва —
Здобутий в огні бастіон!
Ім’ям невблаганним свободи
Здолали
Сторінка 2 із 4
Тунг сагурнг