Микола Вінграновський
Оксані
- Автор: Микола Вінграновський
І Оксану, мою зорю,
Мою добру долю…
Т. Шевченко
В ніч кам’яну, коли темно воді і дорозі,
Коли темно траві і нічого не видно мені,
В ніч кам’яну, коли темно надії й
1945-й кілометр - БАМ
- Автор: Микола Вінграновський
Тут я запишу письмо своє БАМу на проголодь часу.
Розум державний в очах: сорок п’ятого року, дев’яте.
Чоботи й мар, комарі реактивні і світло велике.
— Не обійду вас усіх, — каже
Пророк
- Автор: Микола Вінграновський
З Пушкіна
Духовним присмерком жахливим
Гнітився я, йдучи один.
І з Серафимом шестикрилим
Зустрівся в плинності годин.
Ступили крок, ступили другий,
І наші
Ще під інеєм човен лежав без весла
- Автор: Микола Вінграновський
Ще під інеєм човен лежав без весла,
Ще не скреснув мороз, далина не воскресла —
З того боку снігів задиміла весна,
Білим димом снігів засиніло за Десну.
Я тебе обнімав, говорив,
...Так треба
- Автор: Микола Вінграновський
Так треба. Повернень — доволі!
Не треба. Даремно.
Недолі потреба?
Напевно, недолі…
Недолі, напевне, потреба? Недолі?
Даремно!
Не треба! Доволі
Повернень! Так треба.
На золотому столі
- Автор: Микола Вінграновський
О. Довженку
Над безоднею світу багряна скала
Стоїть і хитається в хмарах синіх.
На білому тлі золотого стола
Відбилися пера стальні і гусині…
Там Пушкін під
...Прадід
- Автор: Микола Вінграновський
Заколисує вітер ліс,
Його душу наповнює снами.
А над нами — Чумацький Віз,
Без волів і коліс над нами.
У тім Возі мій прадід спить:
Коли місяць обійде небо, —
Йде до
На болоті
- Автор: Микола Вінграновський
Хто розцвів, хто розцвів —
запитало.
Я розцвів, я розцвів —
відказало.
Хто помер, хто помер —
запитало.
Я помер, я помер —
відказало.
Що ж таке, що ж таке
В Орську
- Автор: Микола Вінграновський
Не ти сидів тут, богом битий,
Не ти орав слізьми Орю,
Тут цар сидів, очима бликав,
Царі отут ноздря в ноздрю.
Сиділи, шевкали з Раїма,
Ловили бліх — піски й
Дерева
- Автор: Микола Вінграновський
Коли ви, як зелені волейболісти,
Перекидаєте місяць вночі одне одному над собою,
Над містами і над країнами, —
Я думаю, що ви збожеволіли,
І мені стає радісно, що ви не
Двадцятий прелюд
- Автор: Микола Вінграновський
Привіт тобі, ріко моєї долі!..
Ні, я себе не можу уявить
Без тебе, Дніпре, як і без тополі,
Що в серці моїм змалку тополить.
І навіть в цю запівнічну годину,
Коли б,
Димить стерня над синіми ярами
- Автор: Микола Вінграновський
Димить стерня над синіми ярами,
Ряхтить між кленами рожева далина —
І полином надихавшись сповна,
Встає зоря вечірня з полина…
Кого мені — в розхристаному полі?
Тут серце
Пристою коло тебе і візьму
- Автор: Микола Вінграновський
Пристою коло тебе і візьму
Ту вогнелику пам’ять незабуту:
Переведу на слово, на тасьму,
На руку ту, що нас веде за руку.
Гірка моя прискорена любов:
На світі Севастополів
У синьому небі я висіяв ліс
- Автор: Микола Вінграновський
У синьому небі я висіяв ліс,
У синьому небі, любов моя люба,
Я висіяв ліс із дубів і беріз,
У синьому небі з берези і дуба.
У синьому морі я висіяв сни,
У синьому морі на
Дружиною мені приснились ви
- Автор: Микола Вінграновський
Дружиною мені приснились ви,
Ми з вами ідемо, побравшися за руки,
Ми з вами вдвох, любове моя вічна,
Ми з вами ідемо дорогою старою,
Дорогою старою, по дорозі,
І болі не болять
Станси
- Автор: Микола Вінграновський
1
Люблю я думать. Я люблю
Очима тишу цілувати,
Коли, як в тихому гаю,
В душі урочисто і свято.
І грона кращих почуттів,
Налитих мужністю й стражданням,
Нести в твій дім
Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі
- Автор: Микола Вінграновський
Пам’яті Василя Симоненка
Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі
З розплющеними 28-літніми очима
Наш Василь іде по останній у світі дорозі
З зупиненим серцем з
Народе мій
- Автор: Микола Вінграновський
Народе мій! Поки ще небо
Лягає на ніч у Дніпро —
Я на сторожі коло тебе
Поставлю атом і добро;
І стану сам біля колиски
Твого буття, що ти — це ти,
І твого слова кращі
Елегія (Відпахла липа, білим цвітом злита)
- Автор: Микола Вінграновський
Відпахла липа, білим цвітом злита,
І з літа покотилася гроза.
Ти виглядаєш іншого вже літа,
Тобі ж цього я ще не доказав…
Ще пахне хвиля яблуком і тілом,
І сушить голову за
Дитиноньку мені носить
- Автор: Микола Вінграновський
Дитиноньку мені носить,
Тихо плаче в ночі.
Білий ранок рушник носить,
Витирає очі.
Витирає і не каже,
Що сказати має.
Де присяде, де приляже,
Очі
Сторінка 2 із 13
Тунг сагурнг