Короткі

Я наївся досхочу –
Тільки дихаю й мовчу,
Бо уже мені до рота
Не пролізе навіть шпрота,
Навіть макова зернинка
Чи зернинки половинка.
І не встати, і не сісти,
Тож я

Йшли. Угледіли. Спинились.
Підійшли. Порозумілись.
Дещо спільне пригадали.
Головами похитали.
Пожурились, повсміхались.
І шляхетно попрощались.
Гарних навчені манер

Задоволені в´юни –
По ставках живуть вони.
Задоволені й слони –
По лісах живуть вони.
Водоплавному в´юнові
Нащо заздрити слонові,
Суходольному ж слону
Нащо заздрити

Своя мета життя – в кота.
Мабуть, не та мета – в кита.
Та й в них, напевне, не така,
Як у гиндика чи бика.
А у бика, вважаю я,
Мета – інакша, ніж моя.
Вже чималі й твої

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Граки літають табунами,
Орел один шуга у верховітті.
Що, милий Боже, буде з нами,
Граками двадцять першого століття?..

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Горілки не пий, не кури, не хвилюйся,
Ніяких Кавказів і моря…
Милий мій, лікарю, досить – здаюся,
Здається, я помер.

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

І молодість не вернеться і старість не приходить,
Сиджу на павутині і розмахую ногами.
Патлатий цап побіля мене ходить,
Під сраку буцає

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Весь світ уклали щільно, як паркет,
І почали безкольоровим лаком покривати.
А я дивлюсь та й думаю: який же шпінгалєт
На тім паркеті буде

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Лише сьогодні очі придивилися –
Пів Києва прикрашено рогами.
Звідки ж вас стілько розплодилося,
Отці сімейств, з пучком трави поміж

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Майже голі люди ходять містом!
Боже, що за чудеса?
Несть чудес, мій сину, просто
Опустились небеса.

П’ятий розділ збірки “Макро і мікро”

Уміли руки щуку упіймати,
І дівчину уміли обійняти.
Тепер тілько згадують руки,
Ті солодкі науки.

П’ята частина збірки “Макро і мікро”

Життя не принесло мені ні слави, ані чину,
Лиш серце налило свинцем,
Та вигнуло дугою мені спину.
Не спина – місяця турецький серп.

П’ята частина збірки “Макро і мікро”

Із крана вода капає,
Та й капає,
Та й капає – ПРЕКРАСНО!
Виходить СВІТ не зупинився
Він тільки трохи розхворівся,
Зі мною вчора

П’ята частина збірки “Макро і мікро”

Тарас Бульба важив дванадцять пудів.
І мій дід важив дванадцять пудів.
Тарас Бульба курив люльку.
І мій дід курив люльку.
Чому я не важу

П’ята частина збірки “Макро і мікро”

Над ставом туман піднімається,
Рибалки темніють, як пні.
Хтось уже хлюпає, в три неба лається –
Годинник шукає на дні.

П’ята частина збірки “Макро і мікро”

Лежала у дядька Юлая
Сокира під лавою.
А дядько лежав на печі.

П’ята частина збірки “Макро і мікро”

В дівочих очах, небесами підсинених,
Я вранці впіймав свою юність.
Впіймати впіймав,
Але втримать не втримав.

Частина збірки “Карпатська сюїта”

По вулиці легко себе пронесла
Вулиця низько схилилась
Темним огнем з-під брови повела
Серце у гір зупинилось

Ранок
Стоїть на вершині
Полами синіми
Змітає туман у долини
Повільно спускаючись схилом
І піднімаючи гори
Високо в гору

Частина збірки “Карпатська сюїта”

Гудуть роздягнені смереки
Виплутують гілля із темних хмар
Стара гуцулка в жовті ожереди
Згребла осінній сум над яром