Іван Драч
Косар і вдова
- Автор: Іван Драч
Косар іде — свічки косить.
Каже: “Досить уже, досить!”
І косить свічки.
А йде вдова, чорним-чорна,
Свічки сіє, страх моторна,
Не роки — віки.
Косар свічки кладе в
...Кругом будується біда
- Автор: Іван Драч
Кругом будується біда —
Три зверху поверхи й під сподом.
Коли біда не є народом,
Народ на неї загляда?!
Так тяжко, аж нема що їсти, —
Везуть цемент і пруть дошки,
А
Баляда про дядька Гордія
- Автор: Іван Драч
Поруч з темінню став на порозі —
І світла пучок веде мене в хату,
Наозирці торкаючись брів мого серця
Кострубатими гасовими спалахами.
Заходжу до нього, сідаю за чорний стіл
Б’ють кропом у ніздрі осінні базари
- Автор: Іван Драч
Б’ють кропом у ніздрі осінні базари,
І яблука тяжко на зиму пашать.
Дні мчать у непам’ять, як темні хозари,
Принишклим морозом цвіте сіножать.
Блакитний мороз стане сивим
...Балада про ступу
- Автор: Іван Драч
Гула, гуркотіла, двигтіла епоха,
Жила в епосі тітка Мартоха…
Епоха петлі зривала з дверей,
Жив в епосі дядько Варфоломей…
Які ж хуртовини, хурделі, хуртечі
Впали на їхні
В товаристві джмеля
- Автор: Іван Драч
Ще вчора джміль гудів — сьогодні вже нема,
Застиг від холоду, ледь лапками він меле,
Крилята задубілі не здійма
І тихо й тоскно дивиться на мене.
Беру його із затінку, кладу
Залізо
- Автор: Іван Драч
Як шалено росте залізо,
Лізе в танки, в ракети, в броню,
Лізе в тіло і в душу лізе.
Чим цей ріст його зупиню?!
Лізе в доповіді і в спічі
З нутровини, з ядра землі.
Став
Жартівлива балада про випрані штани
- Автор: Іван Драч
Ніч розписала небо
в синю домашню вазу.
Захлинулася електричка.
Комар в спориші принишк.
Замурзався я на роботі —
і мати примітила зразу
Заплямлені солідолом ще путні
Етюд кохання
- Автор: Іван Драч
Кохати — нові землі відкривати,
Нюанси свіжі і відтінки нові.
Кохати — це щомиті дивуватись,
Це — задихатись з подиву — любові.
Це — припадати до джерел незнаних
І дикої жаги
Етюд про хліб
- Автор: Іван Драч
Яйце розіб’є, білком помаже,
На дерев’яну лопату — та в піч,
І тріскотітиме іскрами сажа —
Мініатюрна зоряна ніч.
На хмелі замішаний, видме груди,
Зарум’янілий, круглий на
Баляда про відро
- Автор: Іван Драч
Я — цинкова форма. А зміст в мені — вишні,
Терново-огненні запилені кулі,
Що зорі багряні пили на узвишші
І зірвані, п’яні лежать, як поснулі.
Я — цинкова форма. А зміст в мені
...Архітектурний диптих
- Автор: Іван Драч
Смертний вирок цигарці.
Очі дихають синню —
Густо сиплеться звідти
волошкова солона печаль.
Я ламаю асфальту
зволожену лінію,
Я шепочу печалі:
“Проклята, відчаль!”
Балада про усмішку
- Автор: Іван Драч
Олесю Гончару
Ваша усмішка — Ваша загадка, Олесю,
Вашу лагідну усмішку — ватру вуст —
Як Ви змогли пронести крізь фронти,
Крізь морози фашистського мору,
Як
Бабусенція
- Автор: Іван Драч
Ой оце чудне дівчатонько, ой-я,
Щосуботоньки їде з містонька
До бабоньки, до бабусеньки, ой.
Лишає свої інфузорії-туфельки,
Скидає свої лаковані туфельки,
Одягає куфайчатко
Грузинській дівчині, убитій саперною лопаткою
- Автор: Іван Драч
Донечко, доню, як же нам жити,
Коли тебе вбито, а свічка жива,
Коли тебе вбито і кровію вмито,
Коли тебе вбито і ти нежива?
Навіщо життя це? Життя це навіщо,
Як сита облуда
Вірш, прочитаний на І з’їзді Руху
- Автор: Іван Драч
І я почув, як дише в горлі осінь
Тим вересневим сонцем самоти,
Яке я тоскно відчуваю досі,
Як, може, в серці відчуваєш ти.
І я почув, як осінь в сурми свище,
А я не встиг
Врубелівський етюд
- Автор: Іван Драч
Він мав печальні всевидющі очі —
В орбітах диких голубі дива.
В них світ буденний, темний і порочний
На полотні празничним оживав.
Він суть пізнав. Він розтинав основу,
...Виклик
- Автор: Іван Драч
Вступ до документальної драми “Гора”
Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха.
Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха.
Ще каторжника роботи. Ще нагадайте
Весільна мелодія
- Автор: Іван Драч
Десь батожать зорям пальці білі,
Чашник в чару совість налива,
Десь регоче ридма на весіллі
П’яна перелесниця вдова.
Так дошкульно, вигідно регоче,
Рвуть долівку хижі
Баляда про люльку
- Автор: Іван Драч
Перепій на Січі — козаків не збудити
Ні дротянкою чорную, ні вогнем гаківниць,
Тільки хитрий Підкова, пан отаман сердитий,
Люто люльку спиваючи, спить-не спить горілиць.
Потім
Сторінка 3 із 6
Тунг сагурнг