Інна Кульська

Я не тільки задля сміху
Вам дарую «Їжачиху».
Вся в колючках-голочках
«Їжачиха»-книжка
Розшукає по кутках
І базік, і нетіпах —
Та й уколе нишком!
Вколе голочка

В красивому новому домі
Жили три хлопчики свідомі.
Раз суперечка вийшла в них
Про те, хто пише краще всіх.
Вони вуглинок добули
І, не дійшовши згоди,
Втрьох сперечатися

Недавно тьотя Ліза
Придбала телевізор.
Наче в клубі, вся рідня
Фільми дивиться щодня.
От і я усе дивлюсь,
Пропустити щось боюсь,
Хоч в очах уже туман,
Аж потьмариться

Ви не знаєте Соні?
Це он та, русокоса,
Що іде по осонні,
В книжку втупивши носа.
Налетіла на тумбу,
Наступила на клумбу,
Бо несуть її ноги
Без шляху, без дороги.
Цю

Всім відомо, що Панас
Забіяка був у нас.
Що в Панаса кулачища,
Що у класі він — найвищий,
Ну такий здоровий —
просто
Дяді Стьопиного росту!
Він один сидів на

Поясни мені, Тимку,
Дивну справу отаку:
Ти уроку не учив,
Як п’ятірку заробив?
Бо, на щастя, знову,
Як писав письмову,
То собі не довіряв —
До Яринки заглядав.

Одарка і Таїсія —
Це класна санкомісія.
Ретельні санітарки
З Таїски та Одарки!
Показуй руки, Другий клас!
А вуха вимиті у вас?
Схвильована Таїска
Очима грізно блиска

— Давай міняй,
Міняй давай,
Одну за три
Давай бери,
Давай міняй —
І край!
Так міняйло звичний,
Товстунок Макар,
Фі-ла-те-лі-стичний
Відкрива базар!
Марки,

В мене спішні завдання:
Сам не впораюся я!
Ось підручники брудні,
Попаде за це мені!
Прошу тіточку Агату:
Поможіть пообгортати!
Засушити ранні квіти
Можна сестрам

Умовляла маму Свєта:
— В мене ж дві п’ятірки є,
Ну замов мені жакета
В першокласнім ательє!
Свєта з мамою в журналі
Бачать моди небувалі…
І нагледіли фасон —
Не фасон, А

Це його на орггодині
Розхвалили вчителі:
От послужлива дитина,
Славний хлопчик взагалі!
Він художниці відніс
В кабінет важенний гіпс!
Він у географа забрав
Карту з

З Кузьмою в нас не дружать хлопці,
Чому — зміркуй, читачу.
Кузьма кричить на кожнім кроці,
Що любить правду наче.
І можеш вірити мені —
Кузьма не бреше ані-ні,
Лиш входить

Зима!
Блищать льодком стежки,
Наковзані, веселі!
Ідуть додому два дружки,
Несуть обгорнуті книжки
У ранці та портфелі.
Давай-но з’їдемо з гори!
Санчат

На порожньому подвір’ї
У веснянім надвечір’ї
Домовлялися юннати
Дружно двір озеленяти:
Ми скопаєм
Шмат землі:
Ось — лопата,
Ось — граблі.
Тут розкрилиться

На зборі учні дуже
Критикували Вовку,
А Вовка, як той вужик,
Викручувався ловко.
Він визнавав провини:
Так, він палив цигарку!
Він видирав пір’їни
У курочки

Якщо тобі на другу зміну
І ти виходиш за годину,
То тут, щоб запізнитися,
Треба примудритися.
І Петрик вийшов за годину,
Іде посвистує, стриба,
Раптом бачить: ось

В Данька до математики
Незаперечний хист.
Данько моргає:
— Братики,
Та я ж не егоїст:
Кому скатати? Прошу,
Ось мій домашній зошит!
Приємна в хлопця риса є:
Одверта

Промова Гриця Крикуна
Була рішуча й запальна:
— Що ж, хлопці, ясно і малому,
Яка вага металолому:
Лом взагалі — це бруд в дворі;
Лом загалом — це трактори!
Тож взагалі і

Хтось зробив для Жори маску,
Засвітив ялинки скрізь,
Запросив його: — Будь ласка,
От приходь і веселись!
Жора в залу входить боком,
Тягне шию, мов гусак,
Позира критичним

Яка ж бо то радість в Миколи Ожини:
Миколу обрали до ради дружини!
Він хлопець активний і вчиться на п’ять,
Ну як же такого було не обрать?
Щасливий Микола додому помчав,
Щоб