Грицько Бойко

(Казка)

У Ясика-Карасика
Був собі кіт:
Не Мурлика,
Не Воркіт,
Не в чоботях —
Без чобіт…
Був сивенький кіт,
Кіт Хвостун,
Кіт-хвастун.

Невеличкий

В нашім класі є подружки,
Дві подружки-говорушки.
Так усі їх стали звать,
Бо подружки на уроках,
Мов сполохані сороки,
Цокотять і цокотять.

Говорушки Клава й Мила
На

Хто не зна моєї ляльки?
В мене лялька, мов жива:
Як візьму її на руки —
Оченята відкрива.

Хоч у неї сліз немає,
Плаче донечка моя:
«Мамо, мамо»,— вимовляє,
Ну, а мама

Наша Галя вийшла з хати,—
Аж на грядці поросята.
Стала Галя їх корити:
— Хіба ж можна грядку рити?
В вас же їжі повна миска,
Ну, навіщо вам редиска?..
Як не соромно вам

Хвалилась Жучечка смішна:
— От покусала я слона! —
Та не обмовилась і словом,
Що був той слоник… іграшковим!

У слона болить нога.
Слон сьогодні шкутильга:
Гостював комар у нього,
Наступив йому на ногу.

Від вовка тікали
Три барани.
Ледве домчали
До гурту вони.
Могли б барани
Вбити вовка рогами,
Коли б барани
Не були баранами!

То не зорі
Неозорі
Засіяли на просторі,
Кружать угорі.—
Білі-білі
Заметілі
На дерева посивілі
Впали у дворі.
А сніжинки-
Холодинки,
Зіроньки і

Ой смачні,
Ой смачні
Бублики у Тані:
Медяні,
Запашні,
З маком, ще й рум’яні!
Медяні,
Запашні
Танечка поїла,
А для нас
І для вас
Дірочки лишила.

Сьогодні ми ранесенько
Ішли у сад гуляти —
Аж сіли два метелики
На квітах спочивати.

Зраділи ми і думаєм:
Зловити нам якого —
Чи отого жовтавого,
Чи, може,

Біля сонечка, вгорі,
Плавала хмаринка.
Проти сонечка, в дворі,
Бавилась Яринка.

Враз хмаринка біла
Сонечко закрила,
А Яринка засмутилась —
Губоньки скривила.

Не

Гуси-гусенята
На ніжки
Одягли червоні
Панчішки.
І пішли рядком
До корита
Свіжої водиці
Попити.
Напились води
Гусенята,
Почали купатись,

Захотіла Милочка
Спати,
Кулачками тре
Оченята.
Зачекай-но, Милочко,
Трішки:
Постелю для тебе я
Ліжко.
Покладу тебе
Й заспіваю:
—

Задивилось сонечко
На маленьку Сонечку:
Сонечка умита,
Сонечка удіта,
Чисті черевички,
У косичках стрічки.
Усміхнулось сонечко
До малої Сонечки.

У малої Милочки
Є нові санчата,
Та боїться Милочка
З гірочки з’їжджати.
І стоїть несміливо
З ними на льоду
Каже: — Не зумію…—
Каже: — Уп-паду…
Ти не бійся,

Сіла муха на машину
Відпочити на хвилину.
Повезла машина муху,
По дорозі мчить щодуху.
Муха крильцями тріпоче,
Муха весело дзумкоче.
Запишалася мала:
– От я куряву

Мишка раз
Прийшла
До кішки,
Уклонилась
Кішці
В ніжки.
Кішці –
Смішки,
Мишці –
Нітрішки.

От маля, так маля! —
Не злякалося джмеля,
Не гукає маму,
А зняло панаму
І махає нею: —
Ну,
Тільки сплобуй, плозену!

Струмочок скаче,
Все скік та скік.
Сміється й плаче
Гірський потік.

Потік до річки
Спішить, дивись:
Змією стрічка
Все в’ється вниз.

А річка в море.
І так

Сніг-сніжок!
Сніг-сніжок!
На снігу сліди пташок.
Це горобчики стрибали,
Мабуть, їстоньки шукали
Та поживи, бач, нема
Замела усе зима…
Ой ви, пташки куцохвості.
Наші