До Святого Миколая
На колимськім морозі калина…
- Автор: Василь Стус
На колимськім морозі калина
зацвітає рудими слізьми.
Неосяжна осонцена днина,
і собором дзвінким Україна
написалась на мурах тюрми.
Безгоміння, безлюддя довкола,
тільки сонце і
Заходить сонце
- Автор: Олександр Олесь
Праворуч — сонце і пожежі!
Палають гір високих вежі,
Палають хвилі вогняні,
І хмари в димі і огні.
Ліворуч — сиза казка ночі,
Чиїсь ласкаві ніжні очі,
Чиїсь зітхання,
У сні знайшов я дивную долину…
- Автор: Іван Франко
У сні знайшов я дивную долину.
Було так ясно, тихо, легко в ній,
Що бачилоь мені: не йду, а лину.
Сміялася в пишноті весняній
Природа, пахощами вся облита,
І скрізь співав
Маленький хутір серед лук і нив…
- Автор: Іван Франко
Маленький хутір серед лук і нив
на горбику над річкою шумною —
отам я в простій хлопській хаті жив,
і самота, і сум жили зо мною.
Із трьох боків поля ті обмежив
могутній ліс
Люблю! Як в перший раз люблю…
- Автор: Олександр Олесь
Люблю! Як в перший раз люблю,
Хоч це любов моя остання…
Але вона — як день в маю,
Як пташки перше щебетання.
Люблю!
Люблю для сліз, для мук, для жалю…
Але коли б, коли б
Заспів
- Автор: Олександр Олесь
Заспіваю вам не пісню
Про стару старовину,
Розкажу я вам не казку,
А бувальщину одну.
Розкажу вам про минуле,
Що вже мохом поросло,
Що, нащадками забуте,
За водою
Ще й до жнив не дожив…
- Автор: Василь Стус
Ще й до жнив не дожив,
ані жита не жав,
не згубив, не лишив.
І не жив. І не жаль.
Тьмавих протобажань
заповітна межа:
ці напасті зі щастям
давно на ножах.
Безборонно
Три долі
- Автор: Іван Франко
З таємної безодні небуття
Маленьку іскорку, людськую душу
Покликано до земного життя,
На земні радощі, на земную катушу.
Вона летить, мов зірка тая,
Що з неба в безмір
Він жив один в своїй пустелі…
- Автор: Олександр Олесь
Він жив один в своїй пустелі,
В краю думок і мрій своїх,
На мить одну злітав на скелі
І знов для неба кидав їх.
“Самотній він, — юрба казала, —
Як жаль його…” і далі
Тричі мені являлася любов…
- Автор: Іван Франко
Тричі мені являлася любов.
Одна несміла, як лілея біла,
З зітхання й мрій уткана, із обснов
Сріблястих, мов метелик, підлетіла.
Купав її в рожевих блисках май,
На пурпуровій
Раз на тиждень…
- Автор: Василь Стус
Раз на тиждень
Вони викопуються з землі,
з нірки, сизої од самотності,
і збираються разом.
Кожен кріт уявляє себе людиною,
забуваючи, що він кріт,
але забувши, який він
Стріли
- Автор: Іван Франко
I
Лук металевий і стріл сагайдак, тетива дзвінкострунна —
Нум на все підле й гидке бистрії стріли пускать!
II
Весело інших стрілять, не болить! А візьми лише, стрільче,
...Три менти
- Автор: Олександр Олесь
Тихше, тихше: ходять звірі,
П’ють народну кров вампіри…
Нахиляйтесь,
Пригинайтесь:
Може, мимо пройдуть звірі…
Тихше, тихше —
Хто це дише?
Тихше… тихше…
Тихше,
...Весна іде! В повітрі молодому…
- Автор: Борис Грінченко
Весна іде! В повітрі молодому
Далекий крик мандрівних журавлів
Вже розітнувсь: ключем вони додому
У рідний край летять з чужих країв.
Весна іде! Веснянки задзвеніли,
Лунає
Гроза пройшла… зітхнули трави…
- Автор: Олександр Олесь
Гроза пройшла… зітхнули трави,
Квітки голівки підняли,
І сонце, тепле і ласкаве,
Спинило погляд на землі.
Здаля розвіялись тумани,
Знов ясно, пахощі, тепло…
Спинилась
Хмари
- Автор: Пантелеймон Куліш
Знов захмарилось високе,
І велике, і страшне…
Кволе, в світі одиноке
Знов запитує мене:
“Чи ти встоїш проти долі
В гордих старощах твоїх?
Чи – не буде вже ніколи
Днів
Так ніхто не кохав
- Автор: Володимир Сосюра
Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання…
Дише тихо і легко в синяву
...Кіт і баба
- Автор: Леонід Глібов
У одному селі була
Весела Баба Шелестиха.
— Аби я добренько жила,
А більш копи не буде лиха! —
Шуткуючи було і скаже, і моргне. —
Дивіться на мене!
Всім весело, як Шелестиха
Жук і Бджола
- Автор: Леонід Глібов
Був ясний день, веселая година;
Раділи і садок, і поле, і долина;
Під лопухом у ямці Жук сидів
І сам собі тихесенько гудів,
Що день йому обрид, кругом усі товчуться,
Що дуже
Я кличу тебе
- Автор: Павло Тичина
Той сад, і ніч, і зорі —
де вони тепер?
Згадай, як весна цвіла,
зі мною ти рада йшла.
А в серці — мов крик…
А серце розривалось,
бідне, прощалось
з тобою навік.
Ти
Сторінка 3 із 55
Чудовий! Коли поруч.....