Анатолій Камінчук

Спить метелик-біланець,
Спить зелений стрибунець,
Спить ромашка і кульбабка,
Під листком заснула жабка.

А маленький світлячок
Не лягає на бочок:
Він засвічує

На базар ходив
Комарик
І придбав собі
Букварик.
Каже мамі,
Каже тату:
— Хочу азбуку
Вивчати!

Чики-брики — ти куди?
Чики-брики — на базар.
Чики-брики — а по що?
Чики-брики — по крупу.

Чики-брики — а кому?
Чики-брики — для курчат.
Чики-брики — скільки

Ходить коник по лужку,
По зеленім бережку.
Коник сам себе пасе,
Коник гривкою трясе.
Золота вуздечка — брень!
Золота підківка — дзень!

Колосочку, колосе,
Мудра голова.
Розкажи нам, колосе,
Чи скоро жнива?

Колос усміхається
В полі за селом,
До землі схиляється
Наливним зерном.

Вітерець

Вітерець легенький
Тихо повіва.
Під сніжком м’якеньким
Дихає трава.

Вже суниччин тенькіт
Чути звіддаля.
Пролісок синенький
Вічка

Гойда, гойда, гойдашечки,
У гніздечку дві пташечки
Просять вітра прилітати,
Пташеняток погойдати.

За віконцем
Грім гуркоче,
Крешуть блискавки-мечі.
Кіт згорнувся у клубочок,
Спить спокійно
На печі.

Завесніло вже довкола:
Зеленіє гай і поле.
Всюди трави, трави, трави —
Зеленаві, зеленаві.

Глянь: он жабка зеленіє.
При зеленім бережку.
Тільки річечка синіє
На

Барвіночку синьоокий,
Постелися на всі боки:
До травиці, до росиці,
До глибокої криниці.

Постелися по стежині,
Де бузки квітують сині,
Де ступає перші кроки
Наш

Баба Віхола ішла,
Величезний міх несла.
Аж тут вихор налетів,
Міх пошарпав, потрусив.
Розв’язався бабин міх —
І посипав долу сніг.

Мені приснився дивний сон
Ішов по стежці білий слон.
Біліла стежка і трава,
В слона біліла голова.

І на усенький білий світ
Біліла спина і живіт.
Біліло все від вух до

Лисиці-сестриці
Стріляли із рушниці.
Летіли із рушниці
Солодкі полуниці.

Вовки стріляли вгору,
Летіли помідори.
Летіли помідори
До їжачка в комору.

На бочечках

Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті вічка.

Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні.
Гріють лапенята
На яснім осонні.

Коло діброви
Пасуться корови.
Побіля річки
Пасуться телички.
На оболоні
Пасуться коні.
А в небі хмари,
Немов отари.

Каже верба вербі:
– Чом ти, вербо, в журбі? –
Каже вербі верба:
– Хіба це, вербо, журба?
Просто листочків нема,
Не за горами зима!

У півника горечко,
Заболіло горлечко.
Він холодну воду пив,
По морозі походив!

Малі моржі
Взяли ножі.
Старі моржі
Печуть коржі.

А морженятко
Взяло корженятко,
Несе до моржихи:
— На, матусю, їж!

На стежину, на стіжок
Тихо падає сніжок.
Стало біло у дворі,
Прилетіли снігурі.

Ми виходимо на ганок,
Ми співаємо пісень:
— Сніже, сніже, добрий ранок,
Сніже, сніже,

В інеї червоний глід,
На ставку синіє лід.
На дорозі ожеледиця:
Не погода — привередиця.

Обережно йде бабуся,
Чап-чалап — ступає дід.
Навіть котик-біловусик
Лапкою