Анатолій Камінчук

Річка, річка. Ожеред.
Біля річки очерет.
Каже вітер: — Шу-шу-шу,
Очерет я колишу.
А тут недалечко
У малім гніздечку
Пташечка-веснянка,
Звуть — очеретянка!

Ремез — пташка невеличка,
В’є гніздечко-рукавичку
На лозині біля річки,
Де хлюпочеться водичка.

Там вітрець тихцем зітхає,
Ремез пісеньку співає:
— Фіть-тю-ві,

Соловейку-соловію,
Прилети!
Я співати не умію
Так, як ти.

Соловейку, соловію,
Нумо, вдвох!
Слухай-но, як я умію:
— Тьох! Тьох! Тьох!

Українська писанка,
Як дитяча пісенька,
Як бабусина казка,
Як матусина ласка.

Сяду собі скраєчку
І розмалюю яєчко.
Хрестик, зоря, віконце –
І стане воно, мов сонце.

КАПЕЛЮХ

Кіндрат
Купив
Капелюх.

Капелюх
Кіндрату
До вух!

* * *

КРІП

Прокіп
Сіяв кріп.
Нащо Прокопу

Он повзе мурашка,
Ось хлюпоче річка.
Не зривай ромашку,
Не топчи травичку.

В зелені діброва,
В китицях ліщина.
Глянь, яка чудова
Наша Україна.

Журавлі над

Усі дерева в інеї —
У білому, у синьому.
Ростуть димки над хатами
Стовпцями волохатими.

Гілки похитує вітрець,
Снігур сніжок покльовує,
А Морозенко-пустунець
Нам вікна

Листя падає
Додолу.
Засинає
Гай і поле.
На вербі
Один
Листочок.
До зими
Один
Деньочок!

Вже ведмідь заліз в барліг
І у довгий сон заліг.
Ти скажи, ведмедику,
Розкажи, ведмедику,
Не обридли тобі сни
Від зими аж до весни?

Копитцями цоки-цок,
Біга вистрибцем цапок.
То листочок ущипне,
Мене ріжками буцне.
То підійде до кота:
— Хто такий? — його пита.
То гасає по дворі
На утіху

— Цапе-цапино,
Латочко біла,
Де це ти бігав,
Де ти бував?

— Був я на лузі,
Був на леваді,
Там я з метеликом
В піжмурки грав!

Зацвітає калина,
Зеленіє ліщина.
Степом котиться диво-луна.

Це моя Україна,
Це моя Батьківщина,
Що, як тато і мама, одна!

У ставочку лин
Зробив собі млин.
Меле день при дні
Воду на млині.

Ти, курча-курчатко,
Не ходи на грядку.
Там бабуня Дося
Посіяла просо.

Лисиці-сестриці
Стріляли із рушниці.
Летіли із рушниці
Солодкі полуниці.

Вовки стріляли вгору,
Летіли помідори.
Летіли помідори
До їжачка в комору.

На бочечках

Взяли оси
Гострі коси,
Косять сіно
На покосі.

А за ними
Йдуть осиці,
Кладуть сіно
У копиці.

Навіть мале
Осенятко
І те несе

Їжачино-їжачок,
Де купив ти голочок?
Я у лісі побував,
Голочок собі придбав
Ще минулої весни
У колючої сосни!

— Коте, котино,
А де ж твоє сіно?
— Цілий день косив,
косив,
У стіжки цапок носив.
А почав стіжки лічить —
Жодного нема!

У рудої білочки
Дуже гарні діточки.
Одне, як мізинчик,
Сіло на ослінчик.
Друге, як грибочок,
Сіло на горбочок.
А третє, як мишка,
Ухопило книжку.
Сторінки

Сіла білка у літак
І сказала діткам так:
— Я ходила завжди пішки
По гриби і по горішки.
А тепер на літаку
Привезу вам по мішку
Лісових горіхів спілих,
Козубок грибочків