Зоря, допіру час настав,
побігла до Стрільця,
а нам він і не показав,
яка вона з лиця.
Хай до Амура спів іде —
він до троянд летить,
а втрапить серце молоде —
то й уражає вмить.
Зимова ніч — немов полин
без любощів. Але
комусь достачить друга він.
Комусь — то любку шле.
Тож хай його пречистий лик
любов’ю і теплом
нас повиватиме повік
і вранці, й перед сном.
Переклад Василя Стуса
Гість
Коментарі
Підписатися