Золотар

Походив золотар
По зеленому гаю,
В тихе золото вбрав
Всі дерева до краю.

Золотарю, золотарю,
Прижену тобі отару,
Мої вівці не прості –
Поший свитки золоті.

Зажуривсь золотар,
Що робити не знає:
Скільки золота є,
А чим шити – немає.
Золотарю, золотарю,
Прижену тобі отару,
Мої вівці не прості,
Поший свитки золоті.