• Автор: Василь Ґренджа-Донський

Жовкне листя сумної калини,
Бо літо минуло,
Мені здаесь, що воно й не було.

Мені літо, то мені не літо,
Весна, не весною,
В мому серцю зима за зимною.

Жовкне листя, яворове листя
Гарне літо швидко проминуло,
Спалахнуло та пошани не здобуло.

Літо-літо та мені не літо,
Ні весна мені вже не весною,
Серце збите та повите ще зимою.

Серце-серце, ти убоге серце,
Хто ж тебе пригорне, пожаліє,
Як нема душі, тебе що розуміє.

1924/1952

Коментарі