Обезмучено-недужий,
В тузі я поник чолом…
Тихо-тихо ангел дружий
Огорнув мене крилом.
Мов та хмара на блакиті,
Чорна думонька злина…
Що ж ото за ангел в світі,
Що за зоря весняна?
Гасне зірка найясніша,
Ангел ангела втіша…
То — жіноча найніжніша,
Найчаруюча душа.
Гість
Коментарі
Підписатися