Зала чекання

Якщо ти в місті не маєш кутка,
Марш на вокзал і, не бравши квитка,

Йди собі сміло до зали чекання, —
Зможеш ти там перебути до рання.

Всядься на лаві між двох клумаків,
Спи там під спів паровозних свистків.

Пройде черговий, гляне — й ні гадки
(Певне, то жде пасажир пересадки).

— Не пересадки, а дня я чекаю:
Вдень я блукаю, роботи шукаю.

Блукаю-шукаю — й ніде не знайду,
Знов на ніч до зали чекання іду.

Я вас прошу — не будіть мене, люди:
Мабуть, не скоро мій поїзд прибуде…

Почую крізь сон паровозний свисток,
Здається мені — то фабричний гудок.

І ти, черговий, не тривож нещасливця,
Нехай йому трохи робота присниться.