Із “Молитви”
Вочеловічивши себе,
Ти одночасно нас вобожив,
вложив у душу неба голубінь,
скарав надією і тугою
за божим.
Вочеловічивши себе,
Ти нас зробив дітьми
своєї ласки,
загубленими у дочасності землі,
безрадними в світах надчасних.
Популярні автори
Гість
Коментарі
Підписатися