Юрко Пархоменко

П’ята частина збірки “Макро і мікро”

На все дивитись треба просто:
Упала жінка – підведи,
Прийшла гроза – радій!
А ми, «знервовані добою»:
Гроза? Ооо, чорт, пропали всі

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

Молода вдова Тетяна
Білить знадвору нову свою хату.
Обличчя рум’яне
Кокетує з хусткою картатою.
Стоїть на високій

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Холод ваших очей,
Через горде плече,
І ці чорні нервові перчатки.
Хміль безумних ночей
Хмиз гарячих речей…
Пригадалося все – від

Частина збірки “Карпатська сюїта”

Всю ніч Черемош
А ліс сидів та слухав
Карпати спали
Дощ дрімав
Хмари натяг на вуха

Вічний вогонь

Ми з місяцем вночі
У травах загубили слово,
І сидимо тепер, як два сичі,
Вигадуємо нове.
На стежках тіні синьо сплять,
Од хати і до хати.
Казки під

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

Сива левада
Тумани колише,
Слід по росі до криниці.
Пахне курінь
Кавунами і мишами…
Світає,
Мов сниться.

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

Унесла знадвору намерзлу білизну,
Кинула з рук її жужмом на стіл.
Стоять сорочки на столі, як залізні,
Поламані тіні

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

Осмеркло.
Нудить мряка.
Гарячі вікна в двір.
Ми сидимо удвох із батьком
І мовчимо.
Учора матір поминали,

Частина збірки “Карпатська сюїта”

Розгойдало небо гори
Гуком
Підкидають шапки вгору
Буки

Вічний вогонь

Я знов стою у древньому Козельці,
Собор замислився над синіми долинами.
Якась блаженна мить у стомленому серці
І хочеться заплакати чи стати на коліна.
Довкола

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Молю востаннє степ і небо,
Зорею ночі освітити чоло.
Я сто стоднів ішов до тебе,
Твоє ім’я мене вело.
ПРИЙДИ!
Бо серце догорає.

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

Голуб над Щаснівкою
Мудріший Корану –
Він кохає і відчуває крило.
Колись раннім-рано
У білих туманах
Зависло

Вічний вогонь

В кафе дівча вечерю подало
І так мені у вічі глянуло,
Що я сидів, затиснувши чоло,
А все округ в тумані плавало,
Я думав про нарід, що очі ті вродив,
І про

Вічний вогонь

Тополь зелені амплітуди
Розколихали небокрай.
Так глибоко,
Так вільно дишуть груди –
Душа заграла!
Приймаю Світ із деревами,
Із хмарами, водою із

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Дерево до дерева,
Очі до очей,
Знов поклала осінь
Руку на плече.
Руку на розлуки,
Очі на плечі,
Ходить лісом музика
В мокрому

Скільки в цьому ліжку заціловано –
Стіни потемніли од нещирих слів.
Чуєте, як вікна ночами кричать
І плигають в темінь стрімголів?!

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

Тихий дощ, як тиха мова,
В хаті гірко від любистку –
Клечання.
Листок кленовий
Впав з стіни в відро на миснику.

3-тя частина збірки “Очі до очей”

Навіщо мене, не кохаючи,
Забрали ви голу з постелі.
Нащо мою душу спустелили,
Жартуючи, граючись.
Ви знали, я вами палаю,
Молюсь,

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

Коливаються хати
Крізь лапатий сніг,
Зачепився за дроти
Чийсь отерплий сміх.
Волохаті ліхтарі
В капелюхах,

Вічний вогонь

Твори свій образ сам, народе мій,
Твори ім’ям Любові і Добра.
Не жди, поки якійсь поет-завія
Сотворить його із власного ребра.
Втопилась муза грозової