Юрій Дараган
Сьогодні за тонким парканом
- Автор: Юрій Дараган
Сьогодні за тонким парканом без розцвітає…
І молоді кущі прозоро-чисті,
І вітер лагідний свій повів чистий
В ранкові пахощі вплітає…
Сьогодні за тонким парканом без
Прозорість
- Автор: Юрій Дараган
Знову під мереживо розквітлого ясмину,
Крізь ажуровість запашних кущів
Веселий молодик серпом блищить,
Веселий молодик зійшов на зміну.
Ясмину мрії линуть до небес,
Тона
Де зазирають в прірву скелі
- Автор: Юрій Дараган
Де зазирають в прірву скелі,
Де, як поема, барвний світ,
Над сном маленької оселі –
Мов стрічка, синій оксамит.
І тільки гук прудкої річки
Та дикий спів із верховини —
То
Гай мовчить, в снігу зимовий ранок
- Автор: Юрій Дараган
Гай мовчить, в снігу зимовий ранок,
Я під’їхав тихо на коні, —
Вийшла ти на мармуровий ґанок,
Усміхнулась радісно мені.
І поправила ти біле футро
Рухами царівен і
Дажбог лякає білі коні
- Автор: Юрій Дараган
Дажбог лякає білі коні,
Бучний табун зими,
З його рожевої долоні
Вогонь проміння барвно гонить
На вогке тло землі.
Зима вже білий стяг підносить,
Підносить стяг
Дніпро, пунсовий захід, кручі
- Автор: Юрій Дараган
Дніпро, пунсовий захід, кручі,
Липневий супокій…
Чомусь ввижається Веспуччі,
Смагляві моряки.
Чомусь — зухвале та величне.
Немає перепон.
Мить розгортається у вічне,
І
Співає юний січовик
- Автор: Юрій Дараган
Співає юний січовик.
Нічного степу вільний пташе,
Сам знаєш, пишне щастя наше
На вістрії шабель та пік.
Ой, сонях виб’ють до ноги…
Дивись, татарин вузькоокий
В зеленій
Ти снивсь колись прапращуру мойому
- Автор: Юрій Дараган
Ти снивсь колись прапращуру мойому…
Перлина сліз, чи стріли, чи вино, —
Та напував ти печеніга злого
В своїх степах таким вином давно…
Що ж, ти містиш і радощі, і болі,
І на
То я та вітер в дикім полі
- Автор: Юрій Дараган
То я та вітер в дикім полі,
Отруйні стріли, сагайдак, —
Таким міцним солодким болем
Наповнить їх смертельний знак!
Кому, однаково, цілунки,
Удари, рани і вино!..
В одно
Як луна загубленого раю
- Автор: Юрій Дараган
Як луна загубленого раю —
На дзвіниці відгукнувся дзвін,
І зірвалась біла-біла зграя,
Зграя білих-білих голубів.
Вечір вдарив червінню по крилах,
Промінь вдарив по пелюстках
Але дарма, царям не треба
- Автор: Юрій Дараган
Із “Сагайдака”
Але дарма, царям не треба
Ні щастя нашого, ні зла,
Їм нестрашні докори неба,
Ні смерть, ні зойки, ні сльоза.
Надходить час проголосити
Нам
Тунг сагурнг