• Автор: Василь Ґренджа-Донський

Яворе, мій друже,
Чом’ ти похилився?
— Як мені тут не хилитись,
Бачиш, зажурився.

Лісоруби ліс мій
Почали стинати,
Буде дуже буйний вітер
Мною колисати.

І тому журюся,
Що буде зі мною,
Бо погано на цім світі
Жити самотою.

Коментарі