Яків Жарко

«Мур, мур… Мур, мур…» — коточок
Заховався у куточок,
Мордочку хвостом прикрив,
Сірі вушка притулив.
«Мур, мур… Мур, мур…» — коточок.
Дам сальця шматочок.
Розкажи, де ти

По пісочку, по травиці
Плиг, плиг — жабка до водиці,
У водицю — плиг:
«Ква-ква… У водиці я жива!
Посідаємо з дітками
Та з сестрицями-жабками
Та й співаємо: «Ква-ква».

Вийшов вовчик погуляти,
Вовченяткам щось придбати,
До кошари підбирався,
До ягнятка підкрадався.
А собаки носом взнали,
На злодюгу гавкать стали…
Збіглись люди: «Дай

У садочку на бузочку
Горобчики цвірінчать,
Молоденькі, чепурненькі
Разом голосно кричать.
А муркотик, сірий котик,
Підкрадається завзятий
Горобчика-молодчика
На обід

Не займай, не ламай
Вишеньку в садочку:
Гарно там буде нам
Гратись в холодочку.
Бережи, всім кажи,
Щоб її кохали,
Бруньочок, квіточок
Марно не зривали.
Поливай та

Пташка-щебетушка
Гніздечко звила,
Четверо яєчок
В гніздечко знесла.
Вилупились дітки —
Пташечки малі,
Саме як на рожі
Квіти зацвіли.
«Пі, пі, пі»,—

Бджілка літає
Серед квіток,
В улик збирає
Добрий медок.
Ох і солодкий
Сік у квіток,
Дасть досхочу нам
Меду дідок.
Скаже: — Жалійте,
Діти, бджілок:
Носять

Гарно в нашому садочку:
І дерева, і квітки —
Чорнобривці та барвінок,
Ружа, м’ята, нагідки!
Яснокрилі робітниці —
Бджілки навкруги гудуть,
Мед солодкий та пахучий
Нам

Не послухав молоденький
Півник свою маму,
Крикнув гучно:
«Ку-ку-рі-ку!» —
Та й злетів на браму.

Змахнув крильцями своїми
Темно-золотими
Та й подався світ за очі