Як все живе, течуть піски пустелі.
Їх тихий шелест, як і плеск води,
Чарує душу… Мрійнику, гляди! —
Найкраще чути їх з-під стелі.
Тож не пакуй валізок! Мап не руш!
Умій закрити очі і чекати,—
Може, й твоя з тих багатющих душ,
Що вміють всесвіт слухати з кімнати.
Гість
Коментарі
Підписатися