Як у тебе сумно, мій ти рідний краю,
Літо вже минуло, пташка не співає,
А я ходжу, броджу по сумному гаю,
Аби хто не бачив, як серце ридає.
Летить чорний ворон, по-під тебе мраче,
Чому він так краче страшним ревом смерти? —
А може він краче, бо й то небо плаче,
Що нас присуджено з межи вільних стерти.
Гість
Коментарі
Підписатися