• Автор: Василь Пачовський

Як ми, Дзюню, спізнавались,
Сухі дуби розвивались,
Соловії розспівались…
Радосте моя!

Як любитись перестали,
Однолітки повсихали,
Чорні круки верещали…
Жалосте моя!

Коментарі