• Автор: Богдан Кравців

Як гасне день і меркнуть очі
і пал потухне в голові,
приходить ід моїй постелі,
сідає заздрих любці дві.

Одна милує, присипляє.
А тая дивиться до віч,
холодним поглядом тривожить…
І так сидять — і смерть, і ніч.

Коментарі
Вам також можуть сподобатися ці твори