То взимку часом перед себе глянеш —
І погляд заснується в срібну нить.
Іскриста заморозь і льоду ґлянець
В бентежну далеч миттю поманить.
В різдвяного села блакитну пору,
Крізь білих піль невиброджений сніг
З моїми разом прокладуться поруч
Мережкою сліди дівочих ніг.
Гість
Коментарі
Підписатися