• Автор: Володимир Свідзінський

Висхли, висхли ранні роси,
і не пив я їх.
А тепер… Лежать покоси
на полях пустих.

Будуть роси ще вечірні…
смутно я уп’юсь.
І в степи, степи незмірні
тихо віддалюсь.

Коментарі