Вимережить пісню — голубині крила,
щоб у ній блакитно далечінь замріла,
щоб у ній заграло шумовиння трав,
я слова таємні у степу збирав.
Плюски — шелестіння — викінчені гами,
я їх наче лялю тішив пелюстками
ясочок-волошок. Жайворонка спів
і перлини-роси у вінки заплів.
І знялася пісня — голубині крила:
радісно-блакитно далечінь замріла,
заблищали скалки — шумовиння трав…
Нащо ж мою нитку промінь розірвав?
Гість
Коментарі
Підписатися