Вибиті вікна — й знадвору
Сніг залітає, як пух, —
Я тут від холоду скоро
Випущу дух.
Сумно і страшно самому,
Карцер — то гріб під замком,
Щоб не замерзнути в ньому,
Гріюсь труськом.
Ледве зіпруся об стінку
Й, наче бігун чи атлет,
Бігаю — навперемінку
Взад і вперед.
Бігаю й подумки в строфи
Слово до слова нижу,
Мов на вершину Голгофи,
Холодом гнаний, біжу.
Гість
Коментарі
Підписатися