Володимир Івасюк

А на нашій вулиці зацвіли каштани,
Ми давно чекали їх – ось вони над нами.
Вітер ніжно гладить їх голівки білі,
Вечір тихо гасить їхні очі милі.

Давай, друже, підемо у нічну