Вогонь джерел

Там тепер сніги
і синя тиша,
Там тепер і мир,
і благодать,
Влітку там вода —
найхолодніша,
Взимку — найгарячіша вода.

Там надовго холодом зупинені
Хитромудрі плетива слідів.
І згадки печальні,
журавлині
Тихо шерхнуть там,
на тій воді.

Там джерел тривожні аріозо
Вчать криниці жити горілиць,
Коли стануть дужчати морози, —
Вужчатимуть очі у криниць.

І коли не птиці білокрилі, —
Крига стане воду обсідать, —
То земля джерел потроїть силу,
Стане ще гарячіша вода.

Все оце — не тільки про криниці,
Знаю я, виходячи у рань:
В батьківській землі моїй таїться
Вічне джерело незамерзань.