Син Ікви я — Дніпрової онуки,
Сестри земної Вілії і Горині.
Кохаю ніжно Кременецькі гори я,
Ліси сумні
І синьоросі луки.
Це — мамин край,
Дарований навіки,
Як перший подих, перше слово й речення.
Йому немає і не буде зречення:
Лиш з нього бачу
Інші гори й ріки.
Популярні автори
Коментарі
Підписатися