• Автор: Степан Будний

Любов моя несміла,
Ранковий чистий цвіте,
В саду черемху білу
Зламав весняний вітер.

Вона додолу впала,
Мені завдавши муки.
Гілки її ламали
Чужі, холодні руки.

Моя ж душа кричала,
І серце – наче рана:
“Не рвіте! Це упала
Моя любов весняна.”

Коментарі