• Автор: Степан Бабій

В листі по кісточки, в шересі, у шарудінні (юга),
Ходим, збираємо в листі волоські горіхи,
Чорвонобокі ранети в траві, що обніс вітрюган, –
Передзимова, остання на холоді втіха.
Уздовж межі хризантеми біліють, як сніг,
А на душі так сумирно, так лагідно, тепло.
Все нерозтрачене, все, що любив і зберіг,
З щедрою осінню щедро даруєм для тебе.

Коментарі