У путь

Хвилини йдуть,
Пора у путь!
Прощай, рідний краю!

Вже хутко я піду.
Тут долі не маю, –
На чужині знайду.

Шукатиму долі
В далекій стороні!
Вперед! прагну волі,
У світ пора мені!
Бо літа не ждуть…
Пора мені в путь!

Прощай, товариство, родино-рідна!
Прощай, моя люба дружино смутна!
Я, може, навіки іду в чужий край…
Прощай, – добрим словом мене спогадай!

Я йду, тверда звага
Веде мене на шлях,
У серці одвага,
Хоч сльози на очах…

В далекій чужині
Я сил наберусь
Служити країні
Або – не вернусь…

Я все покидаю: садочки рясні,
І темні діброви, і ниви ясні,
З собою несу я лиш рідні пісні.
Пора у путь,
Хвилини йдуть!

Шумлять на прощання
Зеленії луги,
Летять розставання
Хвилини дорогі!..

Хоч тяжко країну
Рідную покидать,
Я йду на чужину,
Я мушу поспішать.

Далекая путь,
Хвилини не ждуть !

Леся Українка
На крилах пісень
18-30 січня 1891 року