Ти у гробі, ненько Україно,
Заснула під зелененьким дерньом,
А ми собі ноги покололи,
Як до тебе йшли — колючим терньом.
Тілько Голгофта й хрест перед нами
І ми несем його, док є сили,
Шпотаючись в кости рабів світа,
Яких ворони порозносили…
Популярні автори
Гість
Коментарі
Підписатися