• Автор: Уляна Кравченко

Ти питаєшся, дитино,
Що треба любити —
Полюби ту міць, що каже
Сонечку світити.

А відтак отця і неньку
Любити потреба —
Бо вони тобі защита,
Придана із неба.

Полюби людину бідну,
Наче свого брата —
Най будуть тобі ще милі
Край рідний і хата.

Полюби в природі квіти,
Всю красу, всі дива —
Серцем обійми вселенну,
І будеш щаслива.

Коментарі
Схожі вірші