Царство небесне

ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ЩАСНІВКИ (моє рідне село на Чернігівщині)

Пришерхло за ніч.
Хрусткі пелюстки ніжним дзвоном розсипались під каблуком.
Мати внесла відро молока, рожеве од березневого ранку.
І в хаті рожево.
Вогкі стіни, мов повеселіли.
Важкий дух хворого тіла печалить.
На печі – дід. У білому. Тихо дише і не дише.
Помирає.
Уже з рік.
Завовтузився щось. Озвавсь тоненьким голосом:
Поможи, Георгію…
Мати руками об поли:
Цілу зиму лежали, а це вже куди?
Георгій зсадив діда з печі – кощавий, легенький дід.
Поміг одягнутися.
Стрепенувся старий, замірився встати.
І впав горілиць, снує ногами.
Хех… Одходив…
Благає одними очима:
Винеси під хату.
Виніс, посадив на призьбі. Сів і сам, закурив.
А дай і мені.
Повертів дід цигарку в руках, потягнув.
Чи бач, пахне.
І кинув у струмок.
Послідкував очима, як сигаретка попливла, розмокаючи.
Витягнув люльку.
Білий, як лунь.
Сонце вже підбилось.
І заграли струмки.
Заспівало з-під стріх, прозоро і дзвінко.
Куняє дід, заплющив очі проти сонця.
Гострющі коліна аж під бороду.
Димить люлька в руці. Пощерблена, як пам’ять.
Між коліньми в діда Полкан дрімає. Теплий.
Легенька рука дідова пестить лискучу спину.
Гладить і не гладить.
Над дідовою головою – царство небесне.
Глибоке і чисте. Як очі дитячі.
Простору, волі в тому царстві!
Спокою одвічного.
І тиша там.
І справедливість сонця.
І легко дишеться.
І легко літається.
Півень підійшов.
Став проти діда в калюжі, дзенькнув шпорами.
Повернув гордовито голову,
Вдарив крильми і заспівав дідові.
Востаннє.
А сонце – вище!
З-під стріхи дзюркотить.
Краплі.
Краплі.
Діду в білі пасма
Яскрять проти сонця.
І виблискує, сяє променями голова дідова.
Сусіда забрів, Нестер.
Здоровий, як млин.
Веселий. І пляшка з кишені кияхом регоче.
-Г-го! І ти виліз, старий пердун?!
Та як тупне чоботом, з калюжі – бризки до стріхи.
Півень – здря!
А Нестер регоче:

Ге-ге-гах-ха-ха!!
Хата хитається і дід хитнувсь.
Упав білою головою в струмок.
І води не скаламутив.
Випала люлька з рук. Сичить і парує, курить димком.
Вогник в ній ще дідів жевріє.
Здригнулося царство небесне.
І знов засіяло.
Чисте.