Час затримався тут в пів дороги,
задихнувся і впав на горі.
Переїздить з обличчям убогим
темношкірий Христос на ослі.
А понурі, глухі барабани
б’ють у глиняні мозки домів,
що влипають до скелі хребтами,
і стікає череп’я з дахів
на вузькі вулиці. І свобідно
час не ступить сюди ні звідсіль.
А простягнені руки по срібло
остигають на серці землі.
Гість
Коментарі
Підписатися